Не Притулою єдиним: як самостійно стати волонтером, допомагаючи близьким

Катерина Подзігун вирішила допомогти родичу і оголосила збір на тепловізор. Гроші зібрала за лічені години, але на цьому не зупинилася. За три місяці вона стала волонтеркою і придбала 22 тепловізора. 

А ще берці, каски, планшет, розгрузки, тепловізійний приціл і “половину” снайперської гвинтівки. На черзі  - 10 рацій. Інформатор Гроші дізнався у Катерини про те, як допомагати армії без фондів, з чим сьогодні стикаються волонтери і чому не працює варіант “звертатися до Притули”.

Дівчина з Новомосковська, що на Дніпропетровщини. Вона працює в американській IT-компанії за контрактом на засадах підприємця - це її основний заробіток. Окрім того, вона є головою правління ОСББ. До повномасштабного вторгнення протягом 4 років займалася зооволонтерством: опікувалася безхатніми тваринами, годувала їх, шукала нову домівку та лікувала. Після вторгнення рф тварини відійшли на другий план. 

• З чого почалося ваше волонтерство?

Мій двоюрідний брат є кадровим офіцером в 93-ій бригаді. Він перебував на гарячому напрямку, а до цього мав багато виїздів в зону АТО. З 24 лютого я постійно була з ним на зв’язку, і він декілька разів просив мене про тепловізор. Питав про волонтерів, які могли б з цим допомогти.

Ще до цього колеги створили волонтерський чатик, де кожна людина могла публікувати запит чи збір, а інші - донатити на нього. В нашій компанії працює трохи менше, ніж 800 людей. Десь місяць тому за загальними підрахунками колеги всього “задонатили” один одному 10 млн грн. Я питала у колег, хто купує ці тепловізори. Вони мене зв’язували з волонтерами, але все не виходило тому, що тепловізорів було дуже мало, запитів - багато або привозили не те.

Побачила, що незадовго до цього був закритий збір на тепловізори. Написала колегам: “Де ж ви їх купили?”. Мені дали контакти цієї людини. Я зателефонувала, і тепловізори були в наявності. Я вирішила: “А чому б ні? Спробую”. Зробила допис в соціальних мережах, перший був 7 квітня. 

Почали відповідати родичі, які знали брата. Реагували друзі і близькі. З вечора до ранку моя публікація дозволила зібрати приблизно 10 тисяч грн. Потім я зробила допис в волонтерському чаті колег. Написала, що це для брата. 4-5 годин потому збір був закритий. Мені перерахували 200 тисяч грн. Я змогла купити 2 тепловізори. Передала і брату, і на його підрозділ. Тоді це був дорогий досить тепловізор - близько 99 тисяч грн. Але в мене було трошки менше досвіду. Така фірма серед тепловізорів була, як айфон серед телефонів. Ми цього не знали. В наявності? Треба брати тому, що потім не буде й цього. 

Далі я почала дізнаватися через батьків, хто мобілізувався чи пішов добровольцем. Питала, чи треба комусь щось. Наразі в мене дуже багато людей в ЗСУ, ТрО, на “нулі”. Двоюрідні, троюрідні брати, друзі знайомих, просто друзі. Був випадок, коли я просто гортала стрічку на Фейсбуці, і побачила, що у однокласниці двоюрідний брат також у складі 93-ї бригади. Вони теж збирали на тепловізори і на багато чого хлопцям. Я їй дуже довіряю і якщо вона збирає для брата, то 100% це правда. Я також їм допомогла. Наскільки добре пам’ятаю, ми купили два тепловізора і тепловізійний приціл на автомат.

Технічні питання волонтерства

• На яку картку збираєте гроші?

Перший збір був спонтанним. Я його проводила на свою особисту зарплатну картку. Добре, що збір закрився дуже швидко тому, що приблизно день я нею користуватися не могла - там були мої особисті гроші також. 

Другий збір - для близького друга моїх батьків, Олександра Кірошка, людини з бойовим досвідом. Там я вже зрозуміла, що на власну картку збирати кошти незручно, бо плутаються гроші. Тож завела в ПриватБанку окрему картку, яку почала використовувати лише для зборів. В чатику дізналася, що в ПриватБанку можна зробити запит на те, щоб цю картку рахували як волонтерську і не брали комісію. Співробітники банку попросили мене дати доступ до соціальних мереж, де ведуться збори. Попередили про певні обмеження - неможна використовувати картку у власних цілях і знімати готівку. При переказі коштів на картку слід вказувати призначення - наприклад, на що і для якої бригади підуть кошти. 

Починаючи від другого збору я використовую цю картку. Гроші збираю лише на неї і звітую відповідно. Кошти нікому не перераховую, лише тим людям, у яких купую щось.

• Як ведете збори?

Від моменту запиту до самої допомоги минає певний час. І може бути черга. Але я декілька зборів одразу не проводжу. Запит можна закрити за день чи за два. А буває й так, що і за 10 днів. Коли є, наприклад, запит на тепловізор, я завжди питаю - на яку позицію, для чого. Бо є різні потреби. Якщо це хлопці з ППО просять тепловізор, то я вже розумію, що їм потрібен той, який буде бачити далеко. Адже їм важливо охороняти позиції від безпілотників і бачити на 1-2 км. 

Якщо просять хлопці з піхоти десь на “нулі”, то вони стоять впритул до ворога, на 500 м. В цьому випадку я розумію, що їм потрібен тепловізор, який бачить зблизька. Це дешевше, тому ми скоріше закриємо збір. На цьому етапі, доки всі деталі з’ясовуються, я звичайно спілкуюся з військовими, запитую - хто, що, як. Коли вже доставляється техніка або інша запитувана допомога, я публікую фото військового. Мені здається, що це спонукає довіряти. Чек - то само собою, але чи дійсно техніка доїхала до людини…

• Чи траплялися вам шахраї?

Траплялися. Люди звернулися наче по допомогу - просили тепловізори. Але це був досить довгий збір. Коли виникло питання публікації фото, були декілька моментів, які мене насторожили. Я зрозуміла, що мені брешуть. Це, напевне, був єдиний випадок, коли я особисто не знала людей, їхньої військової частини, як перевірити, що вони цю техніку будуть використовувати за призначенням, а не реалізовувати десь. 

Я відмовила. Написала окремий пост, що в мене є великі сумніви стосовно цих людей і їхньої порядності. Тому я вирішила, що ці гроші підуть на допомогу до інших підрозділів. І зібрали 110 тисяч грн. Вони були перераховані на снайперську гвинтівку для спецпідрозділу 93-ї бригади, а це майже половина від її вартості. 

Люди, які викликали сумніви, дуже намагалися з’ясувати, що саме їх видало. Вони звичайно не питали прямо: “А в чому ми помилилися?”. В дописі я вказала - для того, щоб дізнатися причину скасування збору, - пишіть в приватні. Після цього мені і в Інстаграмі, і на Фейсбуці писали незнайомі люди з цікавих акаунтів з питанням: “А що ж там трапилось?”. Людям, яких я знаю, в особистій розмові відповідала. Але на загальну масу я вирішила це не виносити тому, що за такими сторінками слідкують і вихоплюють механізми, як це працює, як вводити в оману.

• Як ви відправляєте допомогу на фронт?

Зазвичай військові говорять, куди відправити - називають селище і номер відділення. Далі вони самі розуміють - можуть самі вирватися, щоб забрати посилку собі на позиції. Якщо з цим важко і всі пошти зачинені, тоді у військових зазвичай є місцеві волонтери. Вони дають їхній номер телефону і просять передати тій людині.

• Скільки ви вже придбали в рамках волонтерства для військових?

Станом на 3 липня мені вдалося зібрати 1 млн 545 тисяч грн. На ці гроші було куплено:

• 22 тепловізора
• половина снайперської гвинтівки
• 33 пари берців 
• 3 каски
• 1 тепловізійний приціл
• 1 планшет
• 2 розгрузки.

Спостереження волонтерки

• Скільки в середньому “донатять” небайдужі?

Суми дуже відрізняються щодня. Бувають дні, коли на картку приходить 20-30 тисяч грн донатами по 10, 20, 30, 50, 100 грн. А буває, коли на картку кидають всього 3 донати, і це сумарно виходить 30 тисяч грн. Коли донатять мої колеги, то там досить великі суми. Можу пояснити це великим рівнем довіри. 

Один з моїх колег на перший мій збір задонатив одразу 30 тисяч грн. Мене це розчулило, якщо чесно. Я написала йому в приватні повідомлення “Дякую дуже”. Колега мені відповів: “Кожен воює, як може”. Для мене це стало певним девізом. 

• Як змінюються запити військових протягом війни?

Перші тижні після цього вторгнення був такий хаос. В березні я ще не волонтерила і не відслідковувала, але саме те, що бачила і на що спиралася, - форма, берці, якісь лопатки, каски. В мене таке враження, що всі були націлені на те, щоб вистояти. Навіть по місту, я пам’ятаю, просили тканину, пляшки для коктейлів Молотова й таке інше.

Зараз запити більші. Вже не йде мова про те, щоби вистояти. Йдеться про те, щоб перемогти. Перемогти найшвидше, зберегти життя наших військових і позиції, полегшити їм перебування там. Якщо перші запити були більш побутового характеру, то зараз все більше запитів на технічні прилади - тепловізори, дрони, тепловізійні приціли. Каски досі питають тому, що це такий витратний матеріал, на жаль. 

• Чому так багато запитів від військових і волонтерських зборів?

По-перше, дрони і тепловізори - це в якомусь сенсі також витратні матеріали. Наприклад, на одну з позицій на запорізькому напрямку я відправила хлопцям два дорогих тепловізора за 85 тисяч грн кожен. Вони прослужили приблизно 2 місяці. Хлопці прислали фото згорівшого прилада. Виявилося, що почався обстріл, і все згоріло. Тому потреба періодично відновлюється навіть на тих позиціях, де запити були вже закритими. 

По-друге, на мою думку, все більше людей мобілізується. Навіть судячи по моїй родині і друзям, за останні два місяці багато хто пішов добровольцями. Деякі навіть намагалися “вирішити питання” тому, що казали “Немає місць, вакансій немає”. А люди через знайомих домовлялися і казали: “Ні, я хочу”. І звичайно з добровольців формують нові позиції. І на ці позиції так само треба тепловізори та інші речі. 

Через те, що ми нарощуємо військо, звичайно, виростає і потреба. 

• А де державна підтримка?

В таких питаннях, як тепловізори, дрони, - на жаль, я не чула, щоб на якійсь позиції нам таке дали. Можу навести приклад державної “антидопомоги”. В одному з підрозділів 93 бригади “Холодний Яр” добровольцем служить людина з Грузії. Висококваліфікований снайпер, який пройшов не одну війну. Він їхав в Україну зі своєю снайперською гвинтівкою з метою долучитися до ЗСУ в легіоні іноземців. Його гвинітвку наша митниця не пропустила через кордон. Йому довелося відправити її додому. Через це висококваліфікований снайпер служив без гвинтівки, бо Міноборони не надає такі речі.

Шукали, збирали на неї кошти. І ось тільки два тижні як гвинтівка дісталася свого снайпера. Люди, які розуміються в зброї, ставили першим питання: “А як це снайпер без гвинтівки?”. Це як водій без авто. А його гвинтівку не пропустили через кордон. Замість того, щоб скерувати ті 200 тисяч грн на дрон (навіть два дрони) для цього підрозділу, довелося купувати гвинтівку. 

• Як змінилася реакція в суспільстві?

Дуже багато мені зараз пишуть: “Скільки можна збирати у людей? Що робить держава?”. Насправді, я думаю, що це не дуже правильна позиція. Розбиратися з можновладцями повинні правоохоронні органи, а не волонтери. Люди намагаються допомогти своїм близьким. І якщо десь на якійсь позиції станеться горе через те, що у військового не буде тепловізора або рації, то яка різниця - чи винен той чи інший можновладець?

Війна не просто не закінчується, вона наростає. І потреби наростають. Неможна ігнорувати запити військових ігнорувати і відповідати: “Зверніться до Президента чи до міністра оборони”. Це просто некорректно. Відповіді від них не буде. 

Коли публікуєш запит, пишуть: “А зверніться до Притули”. Або: “Є волонтери, які дають взуття безкоштовно”. І доводиться кожен раз пояснювати, що не існує нічого безкоштовного. Безкоштовною може бути тільки допомога від країн-партнерів. Але якщо волонтер або підприємець допоможе армії взуттям, то це не є безкоштовно. Його можливості також обмежені. Тому якщо йде збір на інші позиції, значить, це важливо. 

Актуальні потреби

• Чи багато наразі запитів у вас?

Ось зараз триває збір на рації. Ще написав товарищ - їм би дуже допоміг дрон. Написали хлопці з Запоріжжя, у яких згоріли тепловізори. Було б круто їх поновити. І ще на цю снайперську гвинтівку, яку ми придбали, тепер купити тепловізійний приціл. Це все, що мені спершу спало на думку. Це все 600-700 тисяч грн приблизно. 

Після того випадку я пообіцяла собі не допомагати людям, яких особисто я або мої близькі не знають. Якщо це якесь звернення чи в соціальних мережах люди просять про допомогу, то я відмовляю. По-перше, я не хочу знову потрапити на якихось шахраїв. По-друге, в мене коло тих, хто служить серед моїх родичів і друзів вже настільки велике, що я просто не встигаю допомагати всім їм. Навіть своїх найближчих я вимушена ставити в чергу. 

• В чому необхідність рацій, на які ви зараз збираєте?

Якщо умовно тепловізор може бути особистою річчю - навіть солдат може ним користуватися і дивитися, хто є навколо, то рація не потрібна рядовому військовослужбовцю. Раціями користуються командири на кожній позиції для того, щоб доносити бойові завдання і попередити про небезпеку. Наразі проблема в тому, що на одній позиції рація є, а на іншій - немає. Навіть якщо ця позиція бачить, що є небезпека у повітрі, то вони не можуть повідомити хлопцям про ці випадки. Відстань між позиціями - не 10 метрів, а значно більше. Це дуже велика проблема тому, що це життя тих, хто на тих позиціях.

В 102 батальйоні ТрО, для якого триває збір, в мене служить троюрідний брат і друг. Вони знаходяться на “нулі”. Почалося з того, що мені зателефонував брат і повідомив, що дуже потрібні рації. Я погодилася і запитала про те, які саме потрібні. Потім звернувся друг. Виявилося, що він є командиром мого брата. В процесі обговорення з’ясували, що потрібні інші рації, бо на “нулі” є потреба в особливих, дорогих, і їх важко дістати. Вони у великому дефіциті. Одна коштує близько 1000 доларів, а всього потрібно 10 рацій. Друг запропонував зробити офіційний запит до військової частини, бо сума збору дуже велика, і у людей буде вищий кредит довіри. 

Запит зробили на 10 рацій, але поки є збір, намагаюсь моніторити, де можна взяти дешевше. Підіймаю всіх своїх знайомих. Передивляюся багато варіантів, навіть за кордоном. Якщо вийде дешевше, то буде супер - 100% у батальйона буде потреба у дронах або ще в чомусь, якщо на той момент вже зберуться ці 350 тисяч гривень, то Але якщо грошей менше назбирається, то доведеться закрити збір.  

Реквізити для тих, хто бажає долучитися до збору: 

Номер картки: 5168 7520 1485 8156

ПриватБанк

МФО банку: 305299

Отримувач платежу: ПОДЗІГУН КАТЕРИНА СЕРГІЇВНА

IBAN: UA853052990262006400932732977

Рахунок отримувача: 262006400932732977

Валюта карти: UAH

РНОКПП отримувача: 3340316768

Призначення платежу: Поповнення рахунку ПОДЗІГУН КАТЕРИНА СЕРГІЇВНА

Соцмережі Катерини: Facebook, Instagram.

Раніше ми писали про те, як волонтерам уникнути податків на дохід, оформити відсутність на роботі та зберегти робоче місце. Також читайте про нетипові аукціони від БФ “Патронус”. ро інші волонтерські об’єднання в Дніпрі, які допомагають армії, читайте тут. 

Софія Єлагіна