Вугілля, православ’я, прогули і Донбас: чим відомий депутат Артур Мартовицький з Дніпропетровської облради

Інформатор Гроші продовжує знайомити читачів з депутатами Дніпропетровської обласної ради. Сьогодні наш герой колишній шахтар і колишній народний депутат України Артур Мартовицький, який представляє заборонену вже партію ОПЗЖ. Чим він відомий та про діяльність в облраді – читайте у матеріалі.

У грудні 2020 року колишній шахтар Артур Мартовицький знову став депутатом Дніпропетровської обласної ради. Він там вже був у 2010-2012 роках. На цей раз – як член проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя!». Партію заборонили у 2022 році через колаборантську діяльність окремих її представників, зокрема на нових тимчасово окупованих територіях України. У 2020 році Артур Мартовицький став найпопулярнішим депутатом обласної ради в Україні. Він отримав на виборах до облради 15 тисяч 434 голоси та суттєво допоміг партії ОПЗЖ набрати більше голосів по області.

Від шахтаря – до топ-менеджера і народного депутата

Артур Мартовицький народився у 1964 році у місті Макіївка Донецької області у родині шахтарів. У 1986 році закінчив гірничий інститут у Москві за спеціальністю «Будівництво підземних споруд і шахт». Після цього з 1986 по 2007 рік працював на держпідприємстві «Макіїввугілля», пройшовши шлях від гірничого майстра до директора шахти. У 2006-2007 роках за сумісництвом працював заступником директора металургійного заводу "Донецьксталь". У 2008 році працював керівником шахти «Ювілейна» у Першотравенську на Дніпропетровщині. У 2008-2010 роках працював керівником шахти ДТЕК «Комсомолець Донбасу» у сучасному місті Добропілля. У 2010-2012 роках колишній шахтар очолював найбільшу вугледобувну компанію України ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Після своєї роботи у Верховній Раді України (2014-2019) Мартовицький працював радником гендиректора у компанії Ріната Ахметова ДТЕК «Східенерго», яка керує теплоелектростанцією на Донеччині та тимчасово не керує через окупацію ще однією на Луганщині.

Що цікаво, у Макіївці Артур Мартовицький очолював свого часу міську організацію Української народної партії, яка входила до блоку «Наша Україна» і підтримувала Віктора Ющенка. Проте після цього з 2010 року Мартовицький був активним членом Партії регіонів. У 2013-2014 роках Артур Мартовицький очолював міську організацію Партії регіонів у Павлограді.

У 2010-2012 роках Мартовицький був депутатом Дніпропетровської обласної ради від Партії регіонів, де входив в екологічну комісію. У 2012-2014 роках працював народним депутатом України від ПР, у 2014-2019 роках – народний депутат України, був членом партії «Опозиційний блок». У 2019 році програв вибори до Верховної Ради України на своєму окрузі представнику партії «Слуга народу» Роману Каптєлову, отримавши 25 тисяч 155 голосів виборців (32,21%). Але вже у 2020 році з тріумфом повернувся до обласної ради вже як член проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя!».

Паралельно з політикою Артур Мартовицький займався навчанням і наукою. Тому він має ступінь доктора технічних наук. Має звання Заслуженого шахтаря України. А ще разом з іншими винайшов декілька технічних засобів і способів для роботи у шахтах.

Що обіцяв та що робить в обласній раді

Артур Мартовицький був скупим на обіцянки перед минулими місцевими виборами 2020 року. Він говорив про покращення медицини, освіти, благоустрій та створення нормальних умов для комфортного життя людей. Проте є обіцянки партії спільні для всіх кандидатів. ОПЗЖ на регіональних виборах у нашій області давала наступні обіцянки (обіцяли нести відповідальність за процеси, а не здійснити їх):

• наведення порядку у бюджеті області;
• публічні обговорення і опитування з важливих питань (про що одразу після виборів забули);
• підтримку підприємців області;
• ремонт доріг та відновлення транспортного сполучення;
• зниження тарифів на послуги ЖКГ;
• збереження кількості лікарень області та штату працівників;
• модернізацію газових, теплових, водяних, електричних мереж;
• якісну освіту в сільських школах;
• відновлення регіональних програм соціальної допомоги, повернення пільг ветеранам, чорнобильцям, багатодітним сім’ям, людям з інвалідністю.

В обласній раді Артур Мартовицький є заступником голови депутатської комісії з питань використання природних ресурсів. Звіти за 2021, 2022 роки депутат не публікує, порушуючи вимоги закону. Тому про його діяльність як депутата в облраді відомо дуже мало. У соцмережах депутат нічого про захист інтересів виборців не писав з початку 2022 року або видалив вже ці дописи. У цьому році депутат використає свої 750 тис. грн з обласного бюджету на Павлоград, Тернівку, Першотравенськ, Брагинівську, Васильківську територіальні громади.

16 лютого 2022 року депутат пропустив сесію облради, де голосували за фінансування тероборони. З початку повномасштабного вторгнення депутат відвідав 1 з 3 засідання депутатської комісії (33,3%) та 1 з 7 сесії обласної ради (14,3%). Онлайн-засідання обласної ради, на якому депутати засуджували російську агресію, депутат пропустив. Також не голосував і за підтримку ТрО на тому засіданні, на якому був присутній.

У 2021 році депутат переймався водопостачанням Західного Донбасу – міст Павлоград, Тернівка, Першотравенськ, Синельникового, сільських населених пунктів – загалом 240 тисяч людей. Для цього потрібно було капітально відремонтувати водовід та передати його у власність територіальних громад. Ще депутат наголошував на необхідності ухвалення програми екологічного захисту населення і територій внаслідок закриття вугільних шахт. Такі правки він вносив у проєкти рішень. Чи вдалося це реалізувати – депутат не повідомляв. Також депутат виступав за включення населених пунктів Першотравенськ, Межова, Петропавлівка до Павлоградського району Дніпропетровщини замість Синельниківського, проте ніхто не збирається це робити у Києві.

Наприкінці 2021 року Артур Мартовицький та окремі його спільники з ОПЗЖ разом з шахтарями протестували проти законопроєкту № 3663, поданого їх же однопартійцем нардепом Михайлом Папієвим від ОПЗЖ. Законопроєкт передбачав об’єднання Фонду соціального страхування та Пенсійного фонду. Шахтарі з інвалідністю побоювалися, що через це втратять свої виплати. Зрештою, закон було проголосовано у Верховній Раді та підписано Президентом України у 2022 році.

Ще депутат демонструє свою релігійність – їздить по храмах, зустрічається зі священниками Української православної церкви Московського патріархату. Разом з тим, як і більшість однопартійців, депутат поширював проросійські ідеї. На цьому відео, наприклад, у 2021 році він виступає проти закриття пропагандистських телеканалів Віктора Медведчука та зазначає, що українська влада скоро почне виселяти з країни російськомовне населення:

[embed][/embed]

Як працював у Верховній Раді України

Протягом 2012-2019 років Артур Мартовицький працював народним депутатом України. 16 січня 2014 року голосував за "диктаторські закони" Януковича. Неодноразово був помічений на "кнопкодавстві" (голосуванні в парламенті за колег). У парламенті займався питаннями паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки у відповідному комітеті. Також захищав інтереси шахтарів-регресників. У парламенті виступав також проти електронного декларування та не голосував за публічні закупівлі. Депутата звинувачували у лобіюванні інтересів олігарха Ріната Ахметова. У 2017 році не голосував за звернення Верховної Ради про введення персональних санкцій щодо президента-втікача Віктора Януковича та його найближчого оточення.

18 січня 2018 року голосував проти закону про реінтеграцію Донбасу, який ініціював Петро Порошенко: цей документ визнавав росію країною-агресором та її збройну агресію у Донецькій та Луганській областях (у 2017 році вже голосував проти визнання росії агресором). На початку 2018 року не підтримав депутатський запит нардепки Вікторії Войціцької щодо порушення екологічних стандартів Придніпроською ТЕС у Дніпрі.

У 2014 році Мартовицький заснував організацію “Благодійний фонд сприяння соціально-економічному розвитку Західного Донбасу” і неодноразово використовував її для свого піару. Наприклад, у 2016 році фонд фінансував будівництво автобусної зупинки в селі Нові Вербки Павлоградського району. Пізніше нардеп проводив зустрічі з мешканцями села поряд із зупинкою. У 2018 році на офіційному сайті Межиріцької ОТГ Павлоградського району вийшов  матеріал із ознаками “джинси” про фінансову допомогу місцевому дитячому садку від нардепа коштом фонду.

За даними сайту "Слово і діло", за другий свій депутатський термін (2014-2019) у парламенті Артур Мартовицький виконав 68% обіцянок. А саме: допоміг чорнобильцям; фракція "Опоблоку" звернулося до Конституційного суду для скасування медреформи; відремонтував та оснастив устаткуванням лікарні; добудував у Богданівці літню сцену та збудував автобусну зупинку у Нових Вербках; брав участь у висадці квітів на День довкілля; популяризував здоровий спосіб життя; створював нові дитячі та спортивні майданчики на окрузі; забезпечив школи інтерактивними дошками та комп'ютерними класами; завершив ремонт спорткомплексу "Темп" у Тернівці; відкрив додатково дитячу групу у селі Карабинівка.

Перед виборами він обіцяв відновити активну роботу підприємств легкої промисловості західного Донбасу, проте після обрання заявив, що перешкоджає відновленню важка ситуація в країні. Те саме сталося з обіцянками щодо розвитку вугільної промисловості. Що депутат не зробив, хоча обіцяв - читайте тут. При цьому депутат зразково працював на своєму виборчому окрузі, хоча й не дуже ефективно у стінах Верховної Ради, проте відвідував абсолютну більшість засідань. Ось як звітував депутат про свою діяльність у 2018 році на 34 телеканалі:

[embed][/embed]

Згідно з декларацією депутата за 2018 рік, йому належали квартира у Донецьку (66,5 кв. м) та недобудований дім там (230,2 кв. м), гараж у Феодосії (249,1 кв. м), квартира у Павлограді (103 кв. м) та приміщення у місті (31,7 кв. м). Це майно депутат набув ще задовго до початку АТО. Дружині депутата належали 2 квартири у Донецьку (42,8 кв. м та 52 кв. м), земельна ділянка у Донецьку (750 кв. м). Депутат їздив на новому Volkwagen Touareg за 1,8 млн грн. За 2018 рік депутат отримав у Верховній Раді 522,1 тис. грн зарплати, 90 тис. грн компенсації проїзду, 237,2 тис. грн компенсації за проживання у Києві в готелі, 422,9 тис. грн на виконання депутатських повноважень. А ще 169,1 тис. грн пенсії. Готівкою депутат володів 132 тисячами доларів, на рахунках у нього було 411,1 тис. грн та 37,7 тис. євро.  А далі пропонуємо подивитися передвиборчі ролики Артура Мартовицького за 2019 рік:

[embed][/embed]

[embed][/embed]

[embed][/embed]

[embed][/embed]

Читайте також про інших депутатів обласної ради

Пропонуємо також ознайомитися з діяльністю та біографіями інших депутатів Дніпропетровської обласної ради. Від початку повномасштабної війни обласну раду покинули два яскраві депутати — Святослав Олійник та Ігор Циркін. За списком (натискайте на прізвище та ім’я для переходу до матеріалу про політика):

• експерший заступник голови Дніпропетровської облради, ексголова обласної організації ОПЗЖ Геннадій Гуфман;
• ексзаступниця Генпрокурора України та ексзаступниця міністра палива та енергетики Тетяна Корнякова (ОПЗЖ);
• гендиректор Лікарні матері та дитини ім. М. Руднєва Ігор Македонський (ОПЗЖ);
• колишній заступник начальника Дніпропетровської обласної поліції Сергій Манза (ОПЗЖ);
• аграрний магнат з Верхньодніпровщини Анатолій Кукса (ОПЗЖ);
• палкий критик Зеленського і криворізький мільйонер Олексій Лавріненко (ОПЗЖ);
• керівник фірми з управління багатоповерховими будинками у двох районах Дніпра Максим Дегтяренко (ОПЗЖ);
• політолог і колишній страховий агент з Дніпра Олег Каштан (ОПЗЖ);
• колишній заступник мера Дніпра Івана Куліченка Володимир Березинський (ОПЗЖ);
• колишній голова обласного штабу Радикальної партії Ляшка Сергій Горобець (ОПЗЖ);
• керівник однієї з лікарень Дніпра, який представляє Павлоград, Олексій Борисенко (ОПЗЖ);
• колишній заступник мера Дніпра Івана Куліченка Олександр Афанасьєв (партія «Громадська сила»);
• перший заступник голови облради по виконавчому апарату Євгеній Жадан (партія «Українська перспектива»);
• колишній народний депутат України та колишній заступник мера Кривого Рогу Андрій Гальченко (партія «Українська перспектива»);
• колишній народний депутат України Андрій Шипко (партія «Українська перспектива»).

Нагадуємо, у Зеленського розповіли, чи позбавлять мандатів народних депутатів України від партії «Опозиційна платформа – За життя». А як працюється народним депутатам від ОПЗЖ у Верховній Раді України зараз — дізнайтеся тут. Як працюють депутати від ОПЗЖ у міській раді Дніпра від початку повномасштабної війни — читайте тут.

Валерій Магланович