Кияни пропонують Кличку створити музей та реабілітаційний центр у Садибі Дмитрієва: як підтримати

Київський урбаніст та юрист Дмитро Перов зареєстрував петицію на сайті Київради. Він пропонує перетворити історичну Садибу Дмитрієва на Подолі, яка знаходиться під загрозою знищення забудовниками, на культурну установу - музей архітектури з реабілітаційним центром для військових. Чим відома ця пам’ятка історії та чому її збереження важливе – читайте в Інформатор Гроші.

Наразі петицію підтримали 1054 людини. Щоб її розглянула столична влада, потрібно зібрати 6 000 підписів за 33 дні, які залишаються. А 7 березня 2023 року о 15:10 у Касаційному господарському суді (вул. Копиленка, 6; найближча станція метро Печерська) відбудеться засідання у справі про повернення Садиби Дмитрієва приватному забудовнику. У 2010 році історичні будівлі передали інвестору, який мав провести реставрацію, натомість через 13 років інвестор заявляє про аварійний стан будівлі та хоче скасувати її охоронний статус.

«Садиба Дмитрієва – унікальний комплекс пам'яток історії та архітектури в самому серці древнього Подолу. Йосиф Дмитрієв, який і об'єднав всі будинки комплексу, був унікальною на свій час людиною. Його головним завданням і принципом у роботі з міським середовищем (ще задовго до винайдення такої категорії) було – створюючи нове не шкодити старому.

Дмитрієв одним із перших київських купців підійшов до питання вписування нової забудови в сталий архітектурний ландшафт місцевості. Завдяки цьому, нині в межах садиби купця, за адресою: Хорива, 2, ми можемо спостерігати архітектурні витвори властиві різним періодом розвитку архітектури Подолу — від 1830 до 1910 років. Авторами окремих пам'яток архітектури на території Садиби стали такі відомі київські архітектори як Олександр Кривошеєв та Володимир Ніколаєв», – йдеться в тексті петиції.

У 2010 році між комунальним підприємством Київради та приватною фірмою було укладено інвестиційний договір з реконструкції та будівництва восьмих об’єктів по вулиці Хорива у Подільському районі Києва. Умови договору підприємство не виконало, при цьому у 2017 році незаконно зареєструвало право власності на ці будівлі. Київська міська прокуратура звернулася до господарського суду міста з позовом про скасовування реєстрації права власності за приватною структурою на комунальне майно. У листопаді 2021 року історичні будівлі повернули місту, однак ненадовго. У серпні 2022 року суддя повернула історичні будівлі забудовнику, який хоче їх знести. Тепер вже  садибу Дмитрієва знову повернуто громаді Києва. І зараз повернення будівлі громаді оскаржується.

ЧИМ ВІДОМА САДИБА ДМИТРІЄВА

Вона складається з п’яти споруд початку XIX століття. Комплекс збудовано за проєктом відомого архітектора XIX століття Кривошеєва. Це останній архітектурний ансамбль садибного типу на Подолі, що зберігся. Названа на честь міщанина Дмитрієва, який володів нею наприкінці 19 століття.

Прибутковий цегляний будинок на вул. Хорива, 2а було зведено у 1897-1898 роках за проєктом видатного київського архітектора Олександра Кривошеєва. Замовником будівництва виступив київський купець Федір Курлюков. У різні роки тут вдало поєднувалися житлові й торговельні функції. Горішні поверхи завжди були представлені житловими кімнатами. В той час як перший поверх був фактичним продовженням торгових крамниць відомого Житнього ринку.

Будинок Хорива, 2Б є найстарішим елементом забудови комплексу споруд Садиби Дмитрієва. Будинок споруджено у 1830-х роках на замовлення тогочасного власника ділянки, Федора Курлюкова у стилі класицизм. На другому поверсі тут були облаштовані традиційні для Подолу невеличкі майстерні-мануфактури, а перший поверх був повністю присвячений торгівлі. 1874 року початок вулиці Хорива почав полонити п’янкий запах свіжої випічки. На другому поверсі будинку під літерою «Б» свою пекарню облаштовує Пейсах Поляков, яка проіснувала тут аж до приходу радянської влади. Надалі тут існувала майстерня з пошиття і ремонту одягу та скло різна майстерня. Остання, переживши 1990-ті, проіснувала тут аж до 2017 року.

Одноповерховий г-подібний флігель під номером 2В примкнув до Садиби Дмитрієва у 1887 році. На зміну Олександру Кривошеєву, який початково розплановував Садибу, тепер прийшов інший, не менш відомий київський архітектор — Володимир Ніколаєв. Попри ширину фасаду всього у 5 м будівля довгим коридором тяглась вглиб садиби, попутно сполучаючись з будинками 2Б, 2Г і 2Д. На фасад будинок став торговою лавкою, у двір – житловим флігелем, а іншим боком з’єднувався зі столярною майстернею в будинку 2Г.

В різні роки в садибі містилися: бакалійна крамниця, торгівля бубликами, кондитерська, завод штучної олії фірми «Перемога» та його склад, слюсарна майстерня, перукарня, майстерня ремонту взуття та різьблення по дереву, у флігелях — фабрика цукерок. Розташування садиби поблизу Житнього ринку давало змогу використовувати майно максимально ефективно. 1990—91 в садибі проведено дрібні ремонтні роботи на головному чотириповерховому будинку, що був зведений 1897.

Подільська райрада визнала їх аварійними у 2007 році та шукала інвесторів для реконструкції. У 2014 році Міністерство культури визнало садибу Дмитрієва на вул. Хорива, 2 пам’яткою архітектури. А пізніше сталося найцікавіше.

За інформацією Київської прокуратури, «не виконавши умови інвестиційного договору, приватне підприємство у 2017 році незаконно зареєструвало за собою право власності» на садибу. Нагадаємо, йдеться про ділянку площею 3109,7 м. кв. Це відбувалося за часів мера Леоніда Черновецького. Для того, щоб можна було без проблем знести садибу, потрібно було через суд викреслити її з Державного реєстру нерухомих пам’яток. Тим самим позбавивши охоронного статусу.

Проте, у 2021 році три будівлі комплексу отримали статус пам’ятки архітектури та історії місцевого значення. Проти чого підприємство знов подало позов. У суді представник фірми «Конвалія-Нерухомість» наполягав на тому, що «садиба знаходиться в аварійному стані та є фактично зруйнованою й непридатною для експлуатації не підпадає під критерій автентичності, що фактично унеможливило її внесення до переліку об’єктів  культурної спадщини».

За інформацією аналітичної платформи YouControl, «Конвалію-Нерухомість» зареєстрували у 2010 році у Києві. Підприємство займається орендою та управлінням нерухомістю. Власницею фірми вказана киянка Вікторія Рогач. Директор — Роман Шингур. Для побудови нового офісного центру, «Конвалія-Нерухомість» відселила мешканців будинку на вул. Хорива, 2 за власний рахунок та викупила приміщення. Як писав сайт «Наші гроші», більшість договорів купівлі-продажу квартир на користь компанії зареєструвала нотаріус Катерина Охендовська, дружина екс-голови Центрвиборчкому Михайла Охендовського.

«За інформацією ЗМІ «Конвалію» пов’язують з бізнесом «Сім‘ї» Януковича. Зокрема, Михайлом Охендовським та Олександром Клименком. Останній переховується від правосуддя на території РФ», — заявив у серпні 2022 року юрист «Мапи реновації» Дмитро Перов. Пізніше журналісти знайшли ще один цікавий зв’язок: чоловік народної депутатки Олени Шуляк працював керівником фірм Вікторії Рогач.

Нагадаємо, суд повернув громаді Києва "Троєщинські луки", де забудовники хотіли звести  будинки на місті галявин. Забудовників журналісти пов'язували з київським бізнесменом Василем Хмельницьким. А інший суд конфіскував у росіянина Євгена Гінера український PINbank.

ФОТО — Мапа Реновації

Валерій Магланович