Кличко відхилив петицію щодо військового кладовища на Лисій Горі у Києві: що буде далі

Влада Києва не підтримала петицію проти будівництва національного військово-меморіального комплексу на Лисій Горі у Голосіївському районі. Київрада восени почала розробляти містобудівну документацію для будівництва військового кладовища за дорученням Мінветеранів. Чому кияни проти цієї ідеї та які альтернативи пропонували – читайте у матеріалі.

Електронна петиція Павла Рациборського проти будівництва Національного меморіального комплексу на Лисій Горі набрала 6164 голоси киян. Автор петиції зазначає, що Лиса Гора є діючою пам'яткою архітектури та належить до природно-заповідного фонду у складі регіонального ландшафтного парку «Лиса гора», має свою унікальну історію, є місцем дозвілля для мільйонів киян, які живуть поруч у приватних та багатоквартирних будинках. Натомість киянин запропонував такий меморіальний комплекс побудувати за межами Києва.

Офіційна відповідь голови КМДА Віталія Кличка опублікована на сайті Київради на сторінці петиції. Відмову у задоволенні петиції пояснили тим, що заходи щодо створення військового кладовища неможливі без законодавчого врегулювання питань центральними органами влади. Верховна Рада проголосувала за створення військового кладовища з меморіалом у червні. Комплекс бачать як аналог меморіального цвинтаря в Арлінгтоні, США. 1 вересня 2022 року голова уряду Денис Шмигаль дав доручення створити у Києві військове меморіальне кладовище. 3 жовтня на сайті Київради був опублікований проєкт рішення про розроблення проєкту детального плану території для розташування Національного військового меморіального кладовища. Планується, що місце вшанування героїв та героїнь створять на території урочища «Лиса гора» у Голосіївського району.  Розроблення містобудівної документації – це перший етап створення місця вшанування загиблих.

При цьому в червні 2022 року міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що військове кладовище планували створити поряд з Бабиним Яром.  Втім, найвірогідніше, що поки що плани столичної влади та Міністерства у справах ветеранів не зміняться. Хоча громадськість пропонує владі альтернативні варіанти для розміщення військового меморіалу.

У Київському еколого-культурному центрі мають намір оскаржити в суді рішення Київради про створення військових кладовищ на території пам’яток природи і культури Лиса гора і Бабин Яр. Натомість екологи запропонували столичній владі альтернативні місця для поховання військових: Співоче поле, пустир на ВДНГ, пустир біля Берковецького кладовища, пустир біля озера Редькино на Кільцевій, урочище Троїцьке на північ Троєщини. На думку київського урбаніста Віталія Селика, для військового меморіального комплексу найбільше підходить територія лісопарку Кирилівський гай. Локацій може бути кілька – це і вирівняна улоговина нижніх відрогів Бабиного Яру, так і місце старого православного кладовища на плато між Бабиним і Реп’яховим ярами.

Чому Лиса Гора – не найкраще місце для військового меморіалу

Українська природоохоронна група запевняє, що будь-яке будівництво в урочищі заборонено законом. Екологи пояснюють, що Лиса гора – це заповідний фонд, місце з археологічною, ландшафтною й природною цінністю, тут дуже складний рельєф і круті схили, часом з ухилом у 60 градусів, на яких тривають ерозійні процеси. А рух «Марш за Київ», який об’єднує понад 40 організацій та ініціатив, 1 листопада закликав Віталія Кличка та столичну владу провести публічні обговорення щодо розташування військового кладовища. На думку активістів, до обговорення мають бути залучені екологи, родичі загиблих, представники громадськості Києва та інших зацікавлених сторін. А визначення відповідної локації має відбуватися з залученням експертів щодо функціональної, логістичної, комемораційної, історичної, майбутньої змістової доцільності розміщення кладовища на будь-якій із запропонованих у Києві ділянок.

Як пише видання «Хмарочос», Лиса Гора — це переважно круті схили, на яких збереглися кількасот 400-річних дубів. Три з вікових дубів яких отримали охоронні статуси: це Дуб Тотлебена, Ополченський дуб та Дуб-відун. Окремою природно-заповідною територією є річище річки Либідь біля підніжжя гори. На горі зустрічається понад 30 рідкісних червонокнижних видів рослин та тварин, зокрема, вечірниця руда (Nyctalus noctula), нетопир білосмугий (Pipistrellus kuhlii), лилик двоколірний (Vespertilio murinus), жук-олень (Lucanus cervus), жовтюх шапранець (Colias myrmidone).

Лиса Гора (Юрковиця) – це пам’ятка археології національного значення, яка записана у реєстрі міністерства культури як городище і могильник IX — XIII століття. За часів Київської Русі там розташовувалися давні городища і капища. На Лисій горі розташовувався найбільший земляний форт Європи 1871–1875 років — Лисогірський форт, що належить Музею «Київська фортеця». У роки Другої світової війни на Лисій горі була розташована німецька танкова частина. Був час, коли частина території гори була місцем страти злочинців. Їх вішали – звідси пішла назва «Мертвецька роща». Для будівництва меморіального комплексу доведеться знищити історичний ландшафт та проводити дорогі земляні роботи. До того ж на Лисій Горі практично немає рівних ділянок.

До Лисої гори немає нормальних доріг і, відповідно, з громадським транспортом поки не все добре. Вся гора – по суті є колишнім військовим фортом і тому підходи до нього максимально незручні. Для траурних кортежів доведеться проривати у схилах нову пряму дорогу, а це знову зміна ландшафту і дорогі будівельні роботи.

Кого будуть вшановувати на цьому кладовищі

У склад Національного військового кладовища увійде також музейний комплекс, ритуальна будівля та інші необхідні споруди для організації почесних поховань загиблих. Як писав раніше Інформатор, кладовище перебуватиме у державної власності та його не можна буде приватизувати чи передати в оренду. Відповідно, на Національному військовому меморіальному можуть поховати:

• військовослужбовців сил безпеки та оборони, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;
• військовослужбовців – Героїв України, яким, починаючи з 2014 року, вручено орден «Золота Зірка»;
• військовослужбовців, нагороджених орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів, орденом «За мужність» трьох ступенів, орденом княгині Ольги трьох ступенів;
• учасників бойових дій;
• осіб з інвалідністю внаслідок війни;
• військовослужбовців Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, які були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження до держав, на території яких у цей період велися бойові дії.

Героїв з цього списку, яких поховають на інших кладовищах, не будуть перепоховувати. Увічнення їхньої пам’яті можливо у музейному комплексі Національного військового меморіального кладовища. На меморіальному кладовищі не може здійснюватися поховання тих, хто на день смерті мав непогашену судимість за вчинення умисного злочину.

З якими петиціями зверталися до Віталія Кличка у грудні – читайте тут.

Дмитро Чернишов