Коломойський продав акції «Кривбасзалізрудкому» росіянину Воєводіну: ПриватБанк шукає гроші

За даними ЗМІ український олігарх Ігор Коломойський продав за кілька років до повномасштабної війни продав частку підприємства російському мільярдеру Михайлу Воєводіну. Це стало відомо завдяки рішенню Лондонського суду. Акції АТ «Криворізький залізорудний комбінат» було продано в розстрочку за 926 мільйонів доларів. Невідомо, чи встиг їх отримати український бізнесмен. Зараз ці гроші шукає ПриватБанк у справі проти своїх екс-власників.

Криворізький залізорудний комбінат (Кривбасзалізрудком) – підприємство у Кривому Розі у Дніпропетровській області. КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У складі КЗРК чотири шахти: «Покровська» (колишня «Жовтнева»), «Криворізька» («Батьківщина»), «Козацька» (раніше – «Гвардійська») та «Тернівська» (раніше – рудоуправління ім. Леніна). У листопаді 2022 року підприємство обмежило режим роботи через російські ракетні обстріли.

Як зазначають «NV Бізнес» та «Інтерфакс-Україна», угода була укладена до націоналізації ПриватБанку (яка відбулася у грудні 2016 року). Як стверджують журналісти, посилаючись на документи Лондонського суду, сума укладеної між Ігорем Коломойським та російським мільярдером Михайлом Воєводіним угоди – 926 млн дол. При цьому наголошується, що Коломойський продовжує керувати копальнями.

Видання посилається на опубліковане 31 січня 2023 року рішення Високого суду Лондона, згідно з яким той посилив дії судового наказу про всесвітній арешт активів (WFO, Worldwide Freezing Order) колишніх власників ПриватБанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Тепер WFO можна застосувати до операцій, проведених протягом останніх 5 років, тобто після введення всесвітнього арешту. Це стосується дивідендів, їхнього розподілу чи іншого доходу, а також банківських рахунків на суму понад мільйон фунтів стерлінгів. Аргументи сторони Коломойського суд не до відома не взяв.

При цьому у договорі є кілька особливостей. По-перше, на документі зазначені ініціали сторін угоди, а не повні імена; по-друге, не зазначено термін, за який мають бути завершені виплати; по-третє, не зазначено юрисдикції для вирішення спорів, хоча нагорі документа і зазначено, що його було підписано в Женеві. За умовами угоди, Коломойський продовжує керувати проданою часткою до завершення розрахунків, а Воєводін погодився обмежити своє право розпоряджатися акціями. Досі група «Приват» керує Криворізьким залізорудним комбінатом. Суддя вказав на наявність тісних стосунків та високого ступеня довіри між бізнесменами – що видно з умов угоди.

В офіційному реєстрі Михайло Воєводін та Наталія Селіванова фігурували серед кінцевих власників Кривбасзалізрудкому у 2019-2020 роках. Підприємство на 99,8812% належить кіпрському офшору Starmill Limited. У свою чергу, цей офшор порівну належав найбагатшому українцю Рінату Ахметову та Ігорю Коломойському (який і продав свою частку росіянам). Наразі серед кінцевих бенефіціарів вказано лише Ахметова.

У британському суді ПриватБанк звинувачує колишніх власників у виведенні майже 2 млрд дол. Наразі сума дорівнює 4 млрд дол. з урахуванням відсотків, які накопичилися за спливом років. У 2017 році Високий суд Лондона ухвалив рішення на користь банку, наклавши всесвітній арешт на активи Коломойського та Боголюбова до остаточного вирішення спору. Серед списку активів, які Коломойський надав суду у 2018 році, фігурувало право на отримання ним із Геннадієм Боголюбовим 926,8 млн дол. компенсації за 100% компанії Kadis, яка володіє 50% компанії Starmill Limited – безпосередньому власнику КЗРК. ПриватБанк намагався поширити WFO, зокрема, на виплати Коломойському та Боголюбову за акції комбінату, випливає із матеріалів справи. Це можливо зробити з урахуванням нового рішення суду.

З матеріалів суду досі не ясно, чи Воєводін здійснив хоча б один платіж як компенсацію Коломойському. 28 травня 2021 року акціонери КЗРК затвердили виплату дивідендів за 2013-2020 роки – на загальну суму 8,84 млрд грн, або 326 млн дол. Частка Kadis, яку за ланцюжком мають отримати Коломойський з Боголюбовим, становила 163 млн дол.

У справі зазначається, що до 7 грудня 2021 року Kadis отримала 60 млн дол. на свій рахунок у банку «Кредит-Дніпро», ще 5 млн дол. мають бути пізніше переведені до цього ж банку з рахунку Kadis у PIN Банку. До початку повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну гроші так і не потрапили до Newsteel – наступної компанії в ланцюжку. А після початку повномасштабної війни обмеження, запроваджені Національним банком України, унеможливили переказ коштів. Про решту дивідендів (майже 100 млн дол.), за матеріалами справи, нічого не відомо.

В Україні Михайла Воєводіна разом із російськими бізнесменами Євгеном Гінером та Олександром Бабаковим багато років називали непублічними співвласниками групи VS Energy, яка володіла кількома обленерго, готелями, ТЦ, аграрним бізнесом та PIN Банком. 19 жовтня 2022 року Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про санкції проти низки російських бізнесменів та членів їхніх сімей. Серед інших у документі зазначені чинний власник PIN Банку Євген Гінер та Михайло Воєводін. У листопаді 2022 року СБУ проводило обшуки в VS Energy, яка раніше контролювала АТ «Житомиробленерго» (95,54%), АТ «Херсонобленерго» (99,99%), ПрАТ «Кіровоградобленерго» (72,9%), АТ «Чернівціобленерго» (96,78%) та АТ «Рівнеобленерго» (93,24%).

У грудні ми писали, що Печерський районний суд Києва наклав арешт на готелі Premier Palace Hotel, Premier Hotel Rus, Premier Hotel Lybid,  Premier Hotel Slavutych, нежитлові приміщення торговельного комплексу «Метроград» та ТРЦ «Метрополіс» у Києві, а ще на готелі Premier Hotel Dnister у Львові, Premier Hotel Odessa в Одесі, Premier Compass Hotel Oleksandriya в Олександрії у Кіровоградській області. Ці бізнеси належали раніше російським інвесторам від так званої «VS Group» Олександру Бабакову, Євгену Гінеру та Михайлу Воєводіну. Разом з тим Воєводін має громадянство Словаччини та Ізраїлю. А згадана Наталія Селіванова – колишня дружина Воєводіна, громадянка Франції.

Нагадаємо, на початку лютого 2023 року в Ігоря Коломойського вдома проходили обшуки у справі про розтрату нафтопродуктів «Укрнафтою» та «Укртатнафтою» на 40 млрд грн.

Дмитро Чернишов