Нацбанк України підвищив облікову ставку до 25% річних: чому і навіщо

Про те, чим було зумовлено таке рішення і як з чим пов’язана інфляція, читайте далі на Інформатор Гроші.

Одразу після нападу росії на Україну, НБУ вирішив «заморозити» облікову ставку на рівні 10%. В умовах війни і психологічного шоку таке рішення було виправданим, адже жодна зміна ставки не змогла б стабілізувати економічну ситуацію чи слугувати стимулом для утримання гривневих активів.

Найважливішим завданням на той час було забезпечення стабільного функціонування банківської системи та платежів. З цією метою Нацбанк зафіксував обмінний курс і ввів певні обмеження, аби зменшити попит на валюту.

Але економіка України поступово адаптується до змін, виходить з «психологічного шоку» і керується економічною логікою. Саме тому правління Нацбанку України приймає рішення підвищити облікову ставку до 25% річних для того, щоб:

– захистити гривневі доходи та заощадження громадян;

– збільшити привабливість гривневих активів;

– знизити тиск на валютному ринку;

– забезпечити стабільність курсу;

– стримувати інфляційні процеси;

– зменшити загрозу доларизації економіки.

Для задоволення попиту на валюту НБУ був змушений продати 3,4 млрд доларів у травні. За відсутності суттєвого підвищення дохідності гривневих активів, це може призвести до швидкого виснаження міжнародних резервів, які поки що на достатньому рівні завдяки надходженням від міжнародних партнерів.

Чому облікову ставку підвищили одразу до 25%

Як стверджує прес-служба НБУ, рішуче підвищення облікової ставки повинно виконати одразу декілька функцій:

- пожвавити інтерес до гривневих активів;

- знизити попит на валюту;

- мати стримуючий вплив на інфляцію;

- вирішити проблему наявності декількох валютних курсів;

- дати змогу уникнути подальшого накопичення дисбалансів.

Незначне підвищення ставки не мало б значного впливу на фінансово-економічну систему, а ще б сформувало очікування подальших підвищень ставки. Тобто вкладники зайняли би вичікувальну позицію і не мали б значного інтересу до гривневих активів. Окрім того, для пожвавлення інтересу до гривневих активів їх дохідності мають перевищувати очікувані показники інфляції.

При цьому, Нацбанк очікує, що уряд та банки адекватно відреагують на зміну облікової ставки відповідним підвищенням ставок за ОВДП та депозитами. Це повинно убезпечити заощадження та доходи громадян від інфляції. Для пожвавлення міжбанківського ринку НБУ також вирішив розширити коридор процентних ставок за монетарними операціями з банками – до облікової ставки «плюс-мінус 2 в. п.».

Як фактор інфляції вплинув на рішення Нацбанку

Одним із факторів підвищення облікової ставки стала прискорена інфляція, яка у квітні наблизилась до 17%. За місяць ціни зросли на 3,1%. Для запобігання подальшого погіршення інфляційних очікувань та перетоку гривневих активів у валюту НБУ мусив повернутися до активної процентної політики.

Згідно прес-релізу НБУ, факторами, які також пригальмували зростання цін і обмежили погіршення інфляційних очікувань, стали:

- певне відновлення економічної активності;

- поступове налагодження логістики;

- нарощування пропозиції внутрішніми виробниками і імпортерами;

- низький попит і надлишок сільськогосподарської сировини;

- фіксація обмінного курсу гривні і обмеження його коливань на міжбанківському ринку;

- адміністративне обмеження цін урядом;

- визволення північних регіонів України (Київщини, Чернігівщини, Сумщини);

- стримування українською армією просування ворога в південних і східних регіонах.

Разом з тим, інфляційні процеси все ще підживлюють такі фактори як порушені війною виробництва та логістика, високі світові ціни на енергоносії і, як наслідок, зростання виробничих витрат підприємств.

НБУ підкреслює, що прискорення інфляції зберігатиметься в найближчі місяці, попри поступове відновлення економіки, що загрожуватиме подальшим перетіканням гривневих заощаджень в іноземну валюту. Тим не менш, повернення Нацбанку до активної процентної політики дасть змогу запобігти цим негативним тенденціям.

Нагадаємо, що за допомогою облікової ставки НБУ може впливати на інфляцію – чим вища ставка, тим дорожче для банків, а в результаті і споживачів, коштують кредити та депозити. Це стимулює бізнес та населення накопичувати, а не витрачати гроші на споживання. У такому разі попит на товари скорочується, а інфляція уповільнюється.

Олена Морозова