Огляд банківського ринку України: про що говорить I півріччя 2023

Зниження інфляції, посилення впливу держави на ринку, депозитні ставки, що пройшли плато, та банкопад, якого не сталося. Детальніше про актуальну ситуацію на банківському ринку, головні тенденції та ключові поради вкладникам з вибору надійного банку – читайте в аналітичних висновках д.е.н., фінансового аналітика YouControl Романа Корнилюка.

Глобальний контекст – паралельний всесвіт                                                          

Ситуацію по банківському ринку у світі не можна назвати райдужною у 2023 році. Про це свідчать перші з часів глобальної рецесії 2008 р. дефолти трьох відносно великих американських банків (Silicon Valley Bank, Signature Bank, First Republic Bank), а також вимушений порятунок швейцарського Credit Suisse під час розгортання банківської кризи у 1 кварталі. І хоча злагоджені фахові дії фінансових регуляторів дозволили не допустити каскадного обвалу ринку, інвесторам у фінсекторі довелося понервувати. 

Як не парадоксально на роботу вітчизняних банків та добробут їхніх клієнтів в Україні ці події практично не вплинули. І причиною є не тільки обмеження руху капіталу та більш потужний фактор російсько-української війни, а й сформована стійкість нашої банківської системи протистояти значно серйознішим шокам.

Головні тенденції банківського ринку України

Приборкання інфляції. Інфляція за липень 2023 порівняно з липневими показниками 2022-го досить неочікувано для більшості економістів знизилась до відмітки 11.3%. Нагадаємо, річний приріст цін за 2022 рік був більш ніж удвічі вищим: 26.6%. Різке зниження споживчої інфляції має суттєві наслідки для банківського ринку, адже відкриває можливості до зниження процентних ставок і укріплює стійкість національної валюти – головного “матеріалу” з яким працює кожен банк. Причини приборкання інфляції в Україні - успіхи зі зниження світового росту цін, стримування лінії фронту, приплив валюти від союзників і жорстка монетарна політика Нацбанку, зокрема річне утримання високої облікової ставки. Цього навряд чи вдалося б досягнути, якби НБУ, різко знизивши облікову ставку, дав дозвіл банкам на роздачу дешевих кредитних ресурсів. Відтак регулятор останні 12 місяців (як тільки було налагоджено приплив регулярних валютних коштів від союзників) був змушений високими ставками та нормами резервування стерилізувати надлишкову грошову масу з ринку після неминучої емісії весни-2022 р. і не допустити майбутнього повного витоку в обіг нагромаджених на банківських рахунках гривневих військових і соціальних виплат.

Боротьба з “навісом ліквідності”. Зв’язування надлишку ліквідності строковими депозитами, що вимагають обов’язкового резервування, високі рівні облікової ставки та дії НБУ щодо її трансмісії на дохідність фінансових інструментів, сформували шалений попит банків на депозитні сертифікати НБУ та ОВДП уряду, відсотки за якими генерують гігантські процентні доходи і роздувають прибутковість банківського бізнесу. 

З огляду на ці тренди частина економістів почала активно критикувати дії Нацбанку, закликаючи до зниження ставок по “депсертам” і повернення банкам стимулів до кредитування реальної економіки. При цьому апелюючи до високих мотивів підтримки військового виробництва, малого та середнього бізнесу чи іпотечного кредитування важливих і вразливих верств населення, називаючи прибутки банків неадекватно високими. Водночас фахівці регулятора запевняють, що ціна на гроші – не основна причина згортання кредитування. Банки просто тверезо оцінюють ризики і навіть при низьких ставках продовжать так само строго ставитись до позичальників доки іде війна. До того ж стимулювання стратегічних чи соціальних проєктів пільгового кредитування – прерогатива економічного блоку Кабміну, який може компенсувати ставки з бюджету. 

Побічні наслідки монетарного “лікування”. У фінансових регуляторів, тим паче у часи війни, немає чарівних пігулок для ринку – кожне регуляторне рішення, крім досягнення прямої мети, має масу шкідливих побічних ефектів. І питання лиш в тому наскільки кожен новий хиткий баланс позитиву та негативу загалом впливає на цінову та фінансову стабільність країни – основні цілі НБУ. А з цим, як не дивно, все добре (як для воєнного стану): інфляція знижується, клієнти не втікають із банків. Завдяки високому рівню ставок через жорстку монетарну політику, банки почали активно нарощувати гривневу депозитну базу за строковими вкладами. Через це строкова структура вкладів у системі покращилась. Але чи надовго?

Депозитні ставки насправді пройшли плато й заходять на “м’яку посадку”. Індекс середніх депозитних ставок UIRD, який за 1 півріччя зріс із 12.8 до 15.4% річних, наприкінці серпня  склав уже 14.7%. Відтак за неповні 2 місяці розпочався поступовий процес корекції депозитних ставок: схоже що UIRD сповзатиме і далі вниз за обліковою ставкою НБУ, котру знизили з 25% до 22% наприкінці липня 2023 р. Це не дуже втішна новина для вкладників, хоча якщо зважати на більш потужну низхідну динаміку по інфляції та гарні консенсус-прогнози, то реальна привабливість гривневих депозитів поки що зберігається на прийнятному рівні.

Посилення держави на ринку.  Висока вартість фондування банків не надто сприяє активному кредитуванню, котре під час воєнного стану перебуває в режимі “штучного дихання” на базі підтримки бюджетних програм “Доступні кредити 5-7-9%” для МСБ, та “єОселя” для іпотечного кредитування військових і бюджетників. Кредити “5-7-9%” продовжують нарощуватись і сягають третини усього працюючого портфеля бізнес-кредитів.З іпотечним кредитуванням справи йдуть повільніше, але 1.1 мільярд від “єОселя” уже видано, що перекриває обсяги погашень за старими кредитами на житло і навіть генерує незначний чистий приріст цього сегменту ринку. Роль держави в секторі зростає не лише завдяки пільговим кредитам, а й через вимушену націоналізацію у липні системно важливого Сенс Банку, попередні власники якого виявились підсанкційними особами з огляду на фінансові зв’язки з владою держави-агресора. Як результат: 65% депозитів населення зосереджено в держбанках, що в свою чергу контролюють 53% активів банківської системи країни.

Вивід банків з нефінансових причин. Очікуваного авторами ворожих ІПСОшних публікацій воєнного “банкопаду” за 8 місяців 2023 року так і не сталося. Примітно, що в нинішньому році з ринку виводилися банки не так із причин своєї фінансової нестабільності, як через комплаєнс-ризики та порушення норм фінансового моніторингу. 7 березня НБУ відкликав ліцензію в IBOX Bank за неналежне виконання обов’язку здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів у сфері грального бізнесу.  

Банківські індикатори загалом позитивні. Більшість фінансових показників банківського ринку, за винятком хіба що негативу від згортання загальних обсягів корпоративного кредитування, свідчать про укріплення фінансової стабільності за перші 7 місяців 2023 р. Ріст частки непрацюючих кредитів суттєво сповільнився в останні місяці, так що NPL ratio зафіксувалось на рівні 38.9%. Корпоративні та роздрібні вкладники, попри війну, за півріччя збільшили обсяги гривневих депозитів: на +23% та +7% відповідно. Прибутковість та операційна ефективність банків теж покращились. Усереднений норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) збільшився з початку року на 4.6 п.п. до 24.3% завдяки приросту регулятивного капіталу (Н1) на +40 млрд грн. Посилилась стійкість системи і з погляду індикаторів максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), великих кредитних ризиків (Н8) та максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними особами (Н9).

Як обрати надійний банк в часи нестабільності? 

• Диверсифікувати заощадження за формою грошей: мати резерв у готівці, а паралельно кошти на банківських ліквідних поточних та дохідних строкових рахунках.

• Розподілити свої вклади за валютою: чим більша віра в економічне майбутнє, тим вищою може бути частка гривні, чим більші побоювання – навпаки, доларів та євро. У валютній диверсифікації не виходити за межі пропорції 70/30%.
• Слідкувати за ринковою ситуацією і прогнозами, щоб сформувати власні обґрунтовані очікування про майбутню динаміку ставок і відповідний план дій. Якщо розпочався тренд на зниження ставок і не зникло бажання відкрити гривневий депозит – доцільно зафіксувати нинішні високі ставки на довший термін (хоча жоден фахівець не дасть гарантію 100%, що якийсь черговий “чорний лебідь” не штовхне знову ставки увись).
• Намагатись тримати в одному банку не більше 600 тис грн. Хоча під час воєнного стану і ще три місяці після нього вклади захищені на 100%, після цього терміну - саме такою планується максимальна сума, гарантована Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. У випадку розрахунку ліміту для валютних депозитів варто зважати і на фактор потенційної девальвації, який може зменшити гарантовану суму вкладу, номіновану у валюті.
• Для оцінки надійності банків професійним фінансистам користуватись не так чутками, знайомствами та “інсайдами”, як офіційними джерелами та звітністю для розрахунку основних фінансових показників здоров’я банку.
• Водночас не-економістові можна довіряти індивідуальним кредитним рейтингам і ренкінгам на основі публічної інформації лише від тих провайдерів, які історично довели свою здатність вірно визначати ймовірність банкрутства з фінансових причин, наприклад, ренкінгу фінансової надійності банків від YouControl.

• Пам’ятати, що банк зараз може бути ліквідованим не лише через слабкий фінансовий стан (про що свідчать ренкінги), а й через репутаційні та комлаєнс-ризики нефінансового характеру, тому довіряйте банкам з надійними бенефіціарами без шлейфу підозрілих дій, подій та висловлювань за своїм бізнес-реноме.

Найголовніше: щоб накопичити депозитні вклади формуйте корисну звичку регулярного зберігання як мінімум 10% місячного доходу. А також не слід забувати, що інвестиції у розвиток дітей, власну освіту та підтримку Сил оборони України можуть виявитись набагато рентабельнішими за решту альтернатив.

Як російський бізнес представлений в Україні та інших країнах — читайте тут. Матеріал команди «YouControl» про гральний бізнес в Україні — читайте тут. Як українки підтримують бізнес-середовище під час війни — дізнайтеся тут. Понад 270 українських компаній є співвласниками російських підприємств, детальніше — тут. Кому належить енергетична інфраструктура України — читайте тут. Як війна впливає на імпорт та експорт України — дізнайтеся тут. Що зараз з колишніми членами ОПЗЖ у Верховній Раді — описано тут. Як реєструвався український бізнес у період масованих ударів по інфраструктурі — читайте тут.

Партнерський матеріал