Як прокуратура та Мінкульт врятували університет театру і кіно в Києві від забудовників

У суді вдалося скасувати інвестиційний договір, за яким на території Київського державного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого планували звести житловий комплекс. Ця справа тягнулася 2 роки. Офіс Генпрокурора та Міністерство культури були проти такої ініціативи. Але це ще може бути не останнім словом у справі.

Про перемогу у судовій справі написав Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. «Маємо перемогу в боротьбі проти можливого рейдерського захоплення майна Університету ім. Карпенка Карого та земельної ділянки, на якій розташовані навчальні корпуси Інституту екранних мистецтв за адресою: вул. Євгена Коновальця, 18», - пише міністр. За його словами, у Північному апеляційному господарському суді Києва задовольнили апеляційну скаргу від Офісу Генпрокурора, Мінкульту, Університету ім. І. Карпенка-Карого, держпідприємства «Укркінохроніка», ДержКіно, Фонду державного майна України та Київської міської державної адміністрації. Договір про інвестування реконструкцій Української студії хронікально-документальних фільмів з надбудовою головного корпусу для офісних приміщень та будівництва жилого комплексу визнаний недійсним.

Згідно з судовими документами, інвестиційний договір був підписаний у 2004 році між держпідприємством «Українська студія хроніко-документальних фільмів» («Укркінохроніка») та ПрАТ «Зодчі технології». Фірма мала провести реконструкцію Української студії хронікально-документальних фільмів з надбудовою головного корпусу для офісних приміщень та будівництва житлового комплексу за адресою: вул. Щорса (тепер – Євгена Коновальця), 18 Печерського району Києва. За цією ж адресою знаходиться Київський державний університет театру, кіно та телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. Тут мали провести передпроєктні, проєктно-вишукувальні та будівельні роботи з:

• будівництва житлового комплексу з підземним авто паркінгом та об`єктами соціального призначення;
• реконструкції Української студії хронікально-документальних фільмів з надбудовою аттикових та мансардних поверхів головного корпусу;
• ремонту приміщень головного корпусу студії з оновленням технологічного обладнання + погашення боргів «Укркінохроніки» перед державними, комунальними та іншими організаціями і підприємствами.

Площа ЖК мала складати 50 тис. кв. м. При цьому частину коштів мало надавати держпідприємство, а частину – фірма «Зодчі технології». Частину житлових приміщень у новому ЖК мали передати Головному управління житлового забезпечення КМДА. Пізніше за умовами змін до договору, при виконанні своїх повних зобов’язань фірмі «Зодчі технології» мало належати 100% ЖК та прилеглої до нього території та 85% надбудови поверхів головного корпусу (ще 15% належано б «Укркінохроніці»). ПрАТ «Зодчі технології» брали на себе виконання робіт та своєчасне їх фінансування. При цьому держпідприємство втратило б земельну ділянку площею 1,9 га (у 2004 році йшлося про ділянку 0,84 га). Згідно з додатковою угодою, «Укркінохроніці» належало б не 15%, а 100% надбудови, натомість ділянка для забудовника збільшилася б до 1,9 га.

У 2021 році ще генеральний прокурор Ірина Венедіктова ініціювала розірвання цього договору у судовому порядку. У прокуратурі не вважали договір вигідним для держави, рівнозначним та спрямованим на досягнення спільної мети. При цьому, як зазначили прокурори, ці землі не підлягають приватизації та були б відчужені у сумнівний спосіб. Також, на думку прокурорів, через те, що частину приміщень корпусу займає університет (і їх теж мали реконструювати), то його права взагалі не враховувалися у договорі.

Додаткова угода у 2018 році до договору була укладена без погодження з Мінкультом, що порушує вимогу Господарського кодексу. Всі будівлі і приміщення «Укркінохроніки» належать Міністерству. Власником земельних ділянок є КМДА. У Київраді хотіли передати землю у постійне користування «Укркінохрониці», але у 2021 році Мінкульт домоглося зняття з порядку денного цього питання.

У 2006 році Господарський суд Києва вже скасовував цей інвестиційний договір. Однак у тому ж році його рішення скасував Київський апеляційний господарський суд. У листопаді 2006 року Вищий господарський суд України знову розірвав інвестиційний договір. У 2007 році Верховний Суд України скасував попередню постанову Вищого господарського суду та відправив справу на новий розгляд. Після цього угоду знову поновили у судовому порядку. У 2007 році ДП «Укркінохроніка» спробувала розірвати договір самостійно, але це не передбачено за рішенням однієї зі сторін – лише обидвох. А ще сторони мали погодити між собою проєктні документи.

16 листопада 2022 року Господарський суд Києва в особі судді Олексія Спичака залишив позов Офісу Генпрокурора без задоволення. Тепер цей договір розірвали. Але забудовник-реставратор може знову оскаржити таке досягнення прокурорів і культурних чиновників у вищих судових інстанціях.

ПрАТ «Зодча діадема» створено у Києві у 2002 році. Основний вид діяльності – організація будівництва будівель. З 2021 року кінцевим бенефіціаром є Євген Медведєв з Києва (йому ж належить 80% підприємства). Він очолює підприємство з 2012 року. Ще 20% підприємства записані на кіпрський офшор І.Л. ІНВЕСТМЕНТС4ЛАЙФ ЛТД. Євген Медведєв у 2002-2006 роках був помічником народного депутата Григорія Омельченка від БЮТ.

У 2020 році «Бігус Інфо» писало, що ЖК тут хочуть звести люди з оточення Дениса Комарницького. Як зазначають журналісти, у мережі з’явилася копія угоди, згідно з якою «Зодчу діадему» за 2 млн доларів мав придбати Денис Комарницький – колишній співголова фракції Блоку Черновецького у Київраді. При цьому, як пише Максим Опанасенко з «Бігус Інфо», фірму на той момент контролював нібито племінник колишнього головного військового прокурора Анатолія Матіоса. При цьому згідно з тими документами, які у є доступі «Бігус Інфо», у 2017 році підприємство придбав Максим Половко з оточення Дениса Комарницького, але зміни у документи не вносилися. А будівництво тут мала вести (за наявними у журналістів «Бігус Інфо» документами) вже «Інтергал-Буд» Володимира Зубика. Журналісти називають Комарницького «смотрящім» за Києвом та зазначають, що пов’язані з ним фірми отримують значні кошти з бюджету столиці за тендерами, зокрема на Подільсько-Воскресенський міст.

Як росіяни намагалися вкрасти у держави будинок поруч з кінотеатром «Жовтень» у Києві – читайте тут. Нагадуємо, у Пущі-Водиці згоріла історична дача за проєктом архітектора Брадтмана початку 20 століття: містяни вимагають повернути її місту, а поруч планується зведення ЖК. Хто придбав завод води «Росинка» у Києві – читайте тут.

[embed][/embed]

Дмитро Чернишов