Рахунки боржників блокуватимуть автоматично: законопроєкт
Кабмін пропонує під'єднати всі банки та фінансові установи до системи автоматизованого арешту коштів.
20 листопада Верховна Рада у першому читанні підтримала ініціативу голови уряду Дениса Шмигаля про автоматичний арешт коштів на рахунках боржників та заборону продавати майно тим, хто винен гроші.
Про це йдеться із картки законопроєкту на сайті ВР.
Якщо є рішення суду, яке боржник не хоче виконувати, то гроші в нього забирають примусово. Для того, щоб це відбувалося швидше, законопроєктом пропонують цифровізувати виконавче провадження, бо сучасні методи стягнення застарілі.
«Внаслідок невиконання чи тривалого виконання судових рішень не досягається кінцева мета правосуддя – захист інтересів громадян і реальне поновлення їхніх порушених прав, що негативно впливає на систему захисту прав в Україні», - написано у пояснювальній записці до проєкту закону.
- виконавці будуть взаємодіяти з банками, платіжними установами, через які перераховують кошти онлайн та операторами поштового зв’язку, емітентами електронних грошей;
- інформація з реєстрів боржників буде доступна в інших базах даних для того, щоб не дати боржникам продати їх майно та не сплачувати борги;
- автоматичне виключення відомостей про особу з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів на його рахунках у разі погашення боргів;
- автоматичний арешт кошті у всіх банках та платіжних системах. Фінансові установи повинні будуть взаємодіяти з виконавчою службою в обов’язковому порядку. Станом на січень 2022 року до системи автоматизованого арешту коштів боржників були підключені всього лише 17 банків: АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Таскомбанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «ОТП Банк», АТ «Укрсиббанк», АТ «Кредобанк», АТ «ПроКредит Банк», АТ «Ідея Банк», АТ «АКБ «Львів», АТ «Агропросперіс Банк», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», АТ «Оксі Банк», ПАТ «Банк Восток», АТ «Банк Авангард», АТ «Сенс банк», АТ «Банк Форвард». Тобто боржник міг знайти банк, який не був підключений до системи;
- поновлення виконавчого провадження у разі повторного пред’явлення виконавчого документа, а не відкриття нового виконавчого провадження. Це дозволить виключити дублювання відомостей в Єдиному реєстрі боржників;
- можливість арештувати кошти, які «лежать» на депозиті та вкладені у цінні папери.
Чим ще важливий законопроєкт
Як повідомив директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції Олександр Олійник, впровадження автоматичного арешту коштів боржника розпочалось ще у 2018 році та розповсюджувалось виключно на виконавчі провадження про стягнення аліментів. У 2021 році цю практику стали використовувати на всі справи про стягнення боргів.
За його словами, наразі існує проблема з тривалим списанням коштів й таким саме тривалим зняттям арештів, коли борги погашено.
«Автоматичне зняття арештів з коштів боржника та виключення відомостей про нього з реєстру боржників має бути і при самостійній оплаті заборгованості, зокрема, через засоби онлайн оплати», - розповів про новації проєкту закону Олександр Олійник.
В уряді нагадали, що законопроєкт цифровізації виконавчих проваджень є зобов’язанням у сфері європейської інтеграції та наближення українського законодавства до права, стандартів та практики Європейського Союзу.
