Скільки людей знаходяться під загрозою ПТСР і звертається до психологів: результати дослідження

12 вересня керівники благодійних фондів, Центру психологічного забезпечення ДСНС та Інституту психології підсумували  дослідження психологічного стану українців. Виявилося, що люди можуть переживати стрес, але не визнавати цього. Щоправда, нервове виснаження не минається без сліду. Воно дається взнаки через хвороби тіла.

Автори дослідження опитали онлайн 1000 людей віком від 18 до 55 років в містах з населенням понад 50 тисяч людей. 

Відтак, учасники дослідження оцінюють рівень свого психологічного благополуччя на 6,7 з 9. За об’єктивними оцінками 57% - в зоні ризику розвитку ПТСР. 

Психологічне благополуччя 

Автори дослідження розібрали його на складові і попросили респондентів оцінити їх у себе. Максимальна оцінка - 9. Результати наступні:

• самооцінка - 7,3
• когнітивна ефективність (вміння тверезо мислити і приймати рішення) - 6,8
• соціальна складова (стосунки з іншими людьми) - 6,7
• складова життєстійкості - 6,5
• емоційна складова - 6,3.

Пережитий стрес

Виокремили три травматичні ситуації і запитали про такий досвід у опитуваних. Перша - це перебування в зоні бойових дій. Найбільше людей (43%) бачили в медіа фото та відео таких ситуацій. 33% чули про це це від когось. 28% переживали загрозу власного життя. 

Наступна ситуація - члени родини перебували в зоні бойових дій. Кількість людей, які в той чи інший спосіб пережили цей досвід або не мали його взагалі, приблизно однакова. 28% не стикалися з цим. По 25% респондентів - серед тих, хто бачив це в медіа, чув про це від когось і дійсно має родичів, які жили в зоні бойових дій, але не постраждали. На жаль, 16% мають постраждалих, загиблих або пропавших безвісті родичів. 

Про перебування в полоні, окупації або про загрозу насильства більшість знає з новин - 45% бачили це в медіа. 34% не стикалися взагалі. 27% про це чули від знайомих. Особисто стикалися 4%. 

Виявлення посттравматичних стресових ситуацій

Відповіді респондентів також розподілились приблизно рівномірно. Але найпоширеніші проблеми все ж є - це проблеми зі сном та відчуття роздратування або спалахів гніву. Досить часто люди почувалися нервовими або легко лякалися, відчували потребу бути весь час на сторожі. Є й інші проблеми:

• відчували, ніби майбутнє якимось чином скорочується
• почувалися сильно засмученими, коли щось нагадувало про травматичний досвід
• відчували себе віддаленим або відгородженим від людей.

Стосунки переселенців з мешканцями місцевих громад

Результати оптимістичні - більшість людей не відчувають проблем у спілкуванні на новій території. Більше 80% людей завжди ставляться толерантно, чесно, з повагою до мешканців місцевих громад. 70% відчувають себе добре, коли допомагають місцевим - завжди і часто відповідно. 65% довіряють мешканцям. Однак є 19%, які виступають посередниками у конфліктах з мешканцями приймаючої території. 

Психологічна допомога

Популярністю не користується - попри невтішні результати опитування, 69% не відчувають потреби  в психологічній допомозі. 23% хотіли б звернутися, а 3% вже зробили це. При цьому з тих, хто звернувся, лише 15% незадоволені якістю наданих послуг. 44% цей досвід був позитивним. 

Чому люди не хочуть звертатись по допомогу? 45% згодні зробити це, якщо все ж таки наважаться. 30% - якщо вона буде безкоштовною. І 20% - якщо допомогу надаватимуть недалеко від місця проживання людини.

На жаль, обізнаність людей про надання психологічної допомоги не на високому рівні - 45% не знає, куди звернутись в разі потреби. 

Дослідження провела компанія Kantar на замовлення Інституту соціальної та політичної психології. Серед цілей роботи - оцінити рівень травматичного впливу війни та силу прояву ПТСР (посттравматичний синдром - ред.) 

Чому це важливо

Попередні дослідження свідчили про те, що жінки звертаються за допомогою частіше, ніж чоловіки. Але й жінки в багатьох випадках думають, що комусь може бути гірше, тому ігнорують фахову допомогу. Почуття провини, тривога, страх, виснаження і синдром людини, що вижила, - все це багато українців переживають під час війни. І все це може руйнувати життя, якщо вчасно не звернутися до психолога.

Раніше ми писали про те, хто і як дбає про душевну рівновагу бійців на “нулі”. 

Софія Єлагіна