Старт сміттєвої реформи в Україні: що зміниться та як пропонують карати

Законопроект змогли узгодити за два роки. Про це Інформатор Гроші пише з посиланням на сайт Верховної Ради України.

20 червня Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому законопроєкт №2207-1д щодо реформування управління відходами. Ініціативу підтримали 282 народних депутати, утрималися — 26. Ще 59 нардепів не голосували.

Нагадаємо, що документ зареєстрували ще у червні 2020 року.

Про що цей закон

У пояснювальній записці до законпроєкту йдеться про те, що в Україні щорічно утворюється близько 400 млн тон відходів, і тільки 6% цих відходів переробляється, що є надзвичайно низьким показником у порівнянні з країнами ЄС. Там він становить близько 40%. Решту сміття розміщують на полігонах та сміттєзвалищах – законних та незаконних, яких понад 5 тисяч. З них 5% перевантажені, а 30% не відповідають нормам екологічної безпеки. Через це Україна є найбруднішою країною Європи.

Через свій бруд в Україні виникають проблеми із сусідами, оскільки українське сміття найбільше забруднює прикордонні річки та акваторію Чорного моря.

За інформацією медіаплатформи «Екополітика», за всі роки незалежності в Україні не було побудовано жодного суттєвого підприємства з перероблення промислових, небезпечних, побутових відходів. Буквально одиниці — з перероблення аграрних. Потенціал галузі не розкрито навіть на 1%. Україна є єдиною країною Європи, де ще не впровадили принцип «забруднювач платить».

Вирішення цих завдань назріло давно. Крім цього, правила про управління відходами є обов'язковим кроком в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Що пропонують

Одне з найважливішого – запроваджується відповідальність виробника за збір та переробку відходів від своєї продукції. Мова йде про відходи упаковки, електричного та електронного обладнання, батарей і акумуляторів, старих авто, мастил (олив), шин та текстилю.

З часом, в Україні має з’явитися інформаційна система управління відходами, а відкриті реєстри забезпечать доступ до інформації громадськості. Пропонується посилити контроль за збором і обробкою небезпечних відходів за допомогою посилення вимог до ліцензування такої діяльності.

Нові правила встановлюють порядок збирання, вивезення та оброблення муніципальних відходів, забезпечують впровадження їх роздільного збирання та рециклінгу (це процес переробки відходів у матеріал, який можна використовувати повторно – ред.), передбачають нові вимоги до надання послуг вивозу та поводження з відходами та нарахування плати за таку послугу.

Також, законопроект вносить зміни до Кодексу України про адміністративні порушення щодо штрафів за незаконне поводження з відходами.

Як планують карати

У первісному варіанті законопроекту, за порушення вимог щодо збирання, перевезення та оброблення відходів пропонували штрафувати від 1700 грн до 6800 грн. За теж саме посадових осіб та підприємців пропонували штрафувати від 4250 грн до 8500 грн.

Також, за порушення правил ведення обліку відходів, за неподання інформації про відходи пропонували карати чиновників та підприємців штрафами від 510 грн до 850 грн. А за неподання звіту про управління відходами протягом двох звітних періодів або повторне протягом року подання звітності з недостовірними даними тягне за собою накладення штрафу від 1700 грн до 3400 грн.

За приховування або відмову від надання інформації за зверненнями громадян, у тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки можна заплатити штраф від 510 грн до 850 грн. За повторну відмову протягом року – штраф буде вже від 1700 грн до 3400 грн.

Карати будуть і неохайних українців. За викидання сміття з вікон і дверей автобусів, маршруток, тролейбусів або трамваїв можна отримати штраф від 1700 грн до 2550 грн.

За словами голови комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради Олега Бондаренко, законопроєкт набирає чинності через рік.

«На протязі року ми маємо прийняти принаймні 4 секторальні закони, змінити оподаткування захоронення відходів та кримінальну і адмінвідповідальність за його порушення. Уряд має прийняти біля 60 підзаконних НПП, області мають напрацювати Регіональні плани управління відходами, а бізнес повинен почати шукати гроші на створення сміттєвої інфраструктури. Найбільш суперечливі питання не входять до базового законопроєкту 2207-1-Д, а будуть розглядатись пізніше, окремими законопроєктом. Зокрема, щодо фінансової відповідальності виробників упаковки та небезпечних товарів, щодо організацій розширеної відповідальності виробника, щодо відходів видобувної галузі», - повідомив на своїй сторінці у соцмережі Олег Бондаренко.

Олена Скобцева