Суд у Києві зобов’язав власника історичного особняка Баккалинського укласти охоронний договір: планувалося нове будівництво

Прокуратура Києва повідомила, що домоглася власника «Особняка Баккалинського» ухвалити охоронний договір. Ця будівля знаходиться на вул. Іллєнка, 30 у Шевченківському районі Києва та має понад 100-річну історію. Чим відома ця будівля, хто її власник та що хотіли збудувати – дізнайтеся в Інформатор Гроші.

Як повідомили у прокуратурі, правоохоронці звернулися до адміністративного суду з позовом про зобов’язання власника укласти охоронний договір на об’єкт культурної спадщини – «Особняк Баккалинського». Укласти його потрібно з департаментом культури КМДА. Власником цієї будівлі є ТОВ «Амелін-30».

Це підприємство на 99,9% належить громадянину Австрії Сімону Ігнацу Шаферу, керує ним Сергій Ковальов. Департамент охорони культурної спадщини КМДА у квітні 2021 року надав будинку охоронний статус.  Як зазначили у прокуратурі, комерційна структура, яка є власником особняка, в порушення вимог пам’яткоохоронного законодавства майже два роки ухилялася від укладення охоронного договору на об’єкт культурної спадщини, що ставить під загрозу його збереження та використання у відповідності до режиму використання, визначеного відповідною охоронною документацією.

У 2021 році депутати Київради проголосували за передачу оренду земельної ділянки, на якій знаходиться ця будівля. Призначення землі – для "будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціональної адміністративної будівлі, для благоустрою території та паркінгу". Тобто орендар міг зруйнувати будівлю або занедбати її та дочекатися, доки вона дійде до аварійного стану. «За» проголосували депутати з наступних фракій: «УДАР Віталія Кличка» (22), «Європейська Солідарність» (20), ВО «Батьківщина» (12), «Опозиційна Платформа - ЗА ЖИТТЯ» (8), «Слуга Народу» (5), «Голос» (5), позафракційні – 2. Хто поіменно голосував за це рішення - читайте тут. На місці історичної будівлі планувалося звести іншу споруду.

Чим відома ця історична пам’ятка

Особняк зведено у 1897-1901 роках в стилі історизм із рисами неоренесансу, модерну та еклектики з елементами архітектури відродження, а також цегляного стилю. Він є цінним зразком житлової забудови Лук’янівки початку XX століття, що зберіг оригінальне архітектурне оздоблення фасаду, історичні нашарування, не зазнав змін об’ємно-просторової структури. Особняк є останнім збереженим зразком одноповерхової житлової забудови колишньої Великої Дорогожицької вулиці (нині вул. Юрія Іллєнка). Подібних будівель у Києві залишилися одиниці. Площа будинку становить 184,4 кв. м. У «Мапі Реновації» пояснили, у чому цінність пам’ятки:

• Особняк Баккалинського — це один із небагатьох уцілілих одноповерхових маєтків у Києві;
• Він виконаний у стилі неокласицизм, збережено автентичний цегляний декор та обʼємно-просторові характеристики.
• Будівля має окрему історичну цінність для Лук’янівки, оскільки утворює ансамбль разом з іншими військовими спорудами цього району. Збережені мілітарні будівлі допомагають краще зрозуміти історію місцевості та людей, котрі її населяли.

Скромний одноповерховий цегляний будиночок належав підполковникові у відставці Пилипу Степановичу Баккалинському, учаснику російсько-турецької війни на Балканах 1877-1878 років Тут власник і доживав віку. З архівної справи датованої лютим 1918 року, випливають подробиці про наступних власників особняка: чотирикімнатну квартиру №1 наймала Естер-Геня Мордківна Кочержинська, сестра-жалібниця, з родиною із дев’яти осіб. Подібну кварти­ру №2 займав власник будинку Федір Федорович Баккалинський, службовець Акцизної управи. В однокімнатній квартирі у мезоніні мешкав його син — студент Дмитро (у майбутньому лікар-епідеміолог, учасник німецько-радянської війни). За радянської влади будинок було націоналізовано, тут були розташовані різні установи. До відселення на початку 2010-х років будівлю займав один із підрозділів Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

У 2012 році  Міністерство культури України відмовило у наданні будівлі по вул. Іллєнка, 30 статусу пам’ятки. "Акцентує, що відмова у внесенні датується 2012 роком. Зокрема, висновок Експертної ради при МКІП щодо того, що об’єкт не відповідає критерієм пам’ятки, і відповідно відмову, — було здійснено за підписом М. М. Дьоміна, члена Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. Подібний висновок було надано паном Дьоміним й щодо будівлі по вул. Гончара, 71. Однак, за майже 10 років жодних заяв чи звернень від місцевої влади, як відповідального органу, до МКІП більше не надходило", - сказано у повідомленні Міністерства культури.

Що зараз відбувається з іншої історичною пам'яткою Києва - "будинком з комахами (мухами)" - читайте тут.

Дмитро Чернишов