Трудове законодавство в умовах воєнного стану: що зміниться найближчим часом
У липні Верховна Рада схвалила законопроект. Він вносить зміни до трудового законодавства. Наразі документ чекає лише на підпис Президента.
Про те, як зміняться трудові відносини після набрання чинності нового закону, читайте далі на Інформатор Гроші.
Норма щодо отримання зарплатні військовослужбовцями
Одна з норм стосується того, що тепер військовослужбовцям не будуть виплачувати зарплату за місцем їх фактичної роботи.
«Така норма вже діє достатньо довго в Україні. Військовослужбовці могли раніше укласти контракт про службу, наприклад, на 5 років, і всі ці роки отримувати середню заробітну плату за основним місцем роботи. Тепер цю норму відміняють», – розповідає адвокат Вадим Кравцов на прес-конференції в медіа центрі «Інформатор».
Норми щодо припинення трудових відносин
Ще одна норма тепер скоротить права працівників і трохи розширить права роботодавців. «По-перше, вона стосується моментів звільнення працівника, в зв’язку з тим, що робочого місця фактично не існує, якщо підприємство було зруйноване. Логічно, що в такому випадку працівник не може виконувати свої трудові обов’язки. Якщо його не звільнити, то вся відповідальність покладається на роботодавця, він має виплачувати йому заробітну плату. Але з чого її реально платити, якщо підприємства вже немає.
Також додали норму щодо припинення трудових відносин у зв’язку зі смертю фізичної особи-підприємця, тобто роботодавця. Раніше цієї норми не було. Ще доповнили норму щодо компенсації недоотриманої заробітної плати у разі смерті робітника. Раніше вона передбачала можливість отримання «невідгуляної» відпустки виключно дітьми або вона включалась у спадщину, а наразі цю недоотриману плату мають право отримати також інші члени сім’ї працівника».
Норми щодо виплати неотриманої зарплатні
Найголовніше в цьому законопроекті – виплата «невиплаченої» заробітної плати після звільнення робітника. «Раніше була яка ситуація: якщо робітник звільняється з будь-яких підстав (за домовленістю сторін чи за ініціативою роботодавця), то роботодавець після звільнення мав розрахуватися з ним в повному обсязі та надати йому розрахунок його заробітної плати і фактично на цьому розійтись. Та були випадки, коли роботодавець цього не робив або були якісь спірні питання з приводу розрахунків.
До вступу нового закону в силу, якщо роботодавець не розрахувався з працівником, то він був зобов’язаний сплатити працівнику «відшкодування» в розмірі середньої заробітної плати за весь час, коли з ним не розрахувались. Тобто, якщо раніше ми могли піти з цього приводу в суд, то це могло бути десь рік-два. Наразі законодавець встановив, що цей термін не може становити більше 6 місяців, – зауважує адвокат.
Таким чином, якщо раніше робітник, з яким не розрахувались, міг право отримати середню заробітну плату за рік. Якщо з ним не розрахуються через рік, то наразі цей термін припиняється через 6 місяців після припинення трудових відносин. Тому ця норма трохи захистила права роботодавця, проте порушила права працівника, бо матеріальна відповідальність роботодавця в цьому випадку зменшується.
Що ще важливо, так це строки звернення до суду. До моменту набрання чинності цим законом, в законодавстві передбачено, що працівник має право звернутися до суду щодо виплати йому заробітної плати в необмежений строк, тобто в будь-який час, коли він вважає необхідним це зробити. Новим законом встановлюється місячний строк з моменту, коли працівник дізнався, що з ним не розрахувалися в повному обсязі. Тобто законодавець обмежує працівника в строках звернення до суду».
Олена Морозова
