Вищий антикорупційний суд у Києві поновив розгляд справи «Роттердам+»: населенню завдано збитків на 20 млрд грн

Вищий антикорсуд почав підготовче засідання по звинуваченню 6 осіб, причетних до реалізації формули «Роттердам+». Головний звинувачуваний – екс-голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та екс-менеджер компанії Roshen Дмитро Вовк. Під час президентства Петра Порошенка на цій схемі, за висновками правоохоронців, звичайні українці переплатили понад 20 млрд грн за електроенергію, левова частина з цих коштів дісталася компаніям Ріната Ахметова. Про цю історію нагадає Інформатор Гроші.

25 квітня 2023 року у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) розпочато підготовче засідання у справі за звинуваченням 6 осіб, причетних до запровадження так званої формули «Роттердам+». У судовому засіданні суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та прийняв рішення здійснювати спеціальне судове провадження щодо голови Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та начальника відділу НКРЕКУ (посади зазначені на момент скоєння злочину), які приховуються від досудового розслідування та суду. Про це повідомляє прес-служба САП. Наступне засідання призначено на 1 червня 2023 року на 11:00.

За оцінкою слідства, запроваджена формула «Роттердам+» призвела до завдання протягом 2016-17 років 19 млрд 357 млн гривень збитків споживачам електроенергії. Прокурором також заявлено цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням державі на суму 19,357 млрд гривень. САП зазначила, що 15 березня 2023 року передала першу частину справи до суду.

Слідство встановило, що представники групи приватних теплогенеруючих компаній (ТЕС) у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, щоб воно включило до тарифу на електроенергію, яку виробляють ТЕС цієї групи, віртуальні витрати. А саме витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україні з портів у Європі. У березні 2016 року НКРЕКП погодилася збільшити тариф. Це спричинило зростання вартості всієї електричної енергії для всіх в Україні. Внаслідок зростання цін на електроенергію, подорожчали товари та послуги. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн (пізніше в оцінках слідства сума зросла до понад 19,3 млрд грн) завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80% (тобто 14,3 млрд грн).

Формула розрахунку гуртової ринкової ціни на електроенергію, неформально відома як «Роттердам +», є нині предметом гострих суперечностей щодо того, чи привела вона до заподіяння збитків, і низки розглядів. Зокрема, справу щодо цієї формули розслідує Національне антикорупційне бюро України. Сторони посилаються на різні експертизи, які чи підтверджують такі збитки, чи спростовують їх. Справу вже 4 рази закривали попередні прокурори.

Дійові особи схеми «Роттердам+»

У 2019 році ми писали, кому було висунуто звинувачення. Впровадження «Роттердам+» не могло статися без участі держави. За версією слідства, підозру у скоєнні злочину отримав екс-глава Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Це Дмитро Вовк, який очолював НКРЕП протягом 2015-2018 років. До цього у 2009-2015 роках він працював у структурах Валерії Гонтарєвої та Петра Порошенка. У квітні 2019 року Дмитро Вовк вилетів до Бельгії, а 20 серпня 2019 року був оголешений у міжнародний розшук. 11 листопада 2019 року ВАКС заочно заарештував екс-чиновника.

Також про підозру повідомили колишньому члену НКРЕКП Володимиру Євдокімову. Підозрюваним інкримінується зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб з метою отримання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України). Максимальне покарання – до 8 років ув'язнення з позбавленням права обіймати певні посади до 3 років. Представникам приватних компаній інкримінують допомогу.

За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження.  Група компаній ДТЕК належить найбагатшому українцю Рінату Ахметову.

У другому епізоді справи вже громадяни переплатили понад 20 млрд грн. Та збільшилося коло підозрюваних. Воно включає:

• 2 колишніх голів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП);
• 6 колишніх членів НКРЕКП;
• 2 чинних членів НКРЕКП;
• 1 чинного та 2 колишніх працівників НКРЕКП;
• 2 чинних посадовці групи приватних теплогенеруючих компаній (йдеться про ДТЕК).

Слідство висунуло нові підозри 6 особам з цього переліку. Щодо членів НКРЕКП, які стали фігурантами справи, слідство вважає, що вони проголосували за цю ініціативу, не розібравшись у суті. За це їм висунуто підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (неналежне виконання службових обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки державним і громадським інтересам).

[embed][/embed]

Нагадуємо, Верховний Суд скасував штрафи на 553 млн грн для ДТЕК, за що вони були накладені – читайте тут. Як Печерський суд Києва передав газову компанію Коломойського державі – дізнайтеся тут. Як росіяни завдали збитків Україні на 361 млн грн, незаконно продавши нерухомість «Мегабанку» у Харкові – читайте тут.

Дмитро Чернишов