Корпорація Bunge, один з найбільших у світі агротрейдерів, через рік після початку повномасштабної війни завершила продаж свого бізнесу з переробки олійних культур у Воронезькій області російській федерації. Ця корпорація випускала в Україні та у росії олію під маркою «Олейна». У Дніпрі їй належить Дніпропетровський олійноекстраційний завод. Детальніше про угоду та корпорацію і покупця – читайте у матеріалі.
Американська міжнародна корпорація Bunge 3 лютого закрила угоду з продажу свого бізнесу у росії. ООО «Бунге СНГ» продовжило виробництво та продаж рослинних олій на олієекстракційному заводі у Воронезькій області вже під контролем нового власника. Як повідомлялося, у вересні минулого року корпорація Bunge оголосила про продаж свого бізнесу з переробки олійних культур у росії власнику російської компанії Exoil Group – українсько-російському бізнесмену Карену Ванецяну. Фінансові умови угоди не розкриваються.
Маслоекстракційний завод у селищі Колодязне Каширського району Воронезькій області росії Bunge збудувала та ввела в експлуатацію у 2008 році. Інвестиції в нього за весь час перевищили 130 млн дол. Потужності підприємства розраховані на переробку 540 тисяч тонн сировини та виробництво понад 200 млн. пляшок олії на рік. За даними російських ЗМІ, цей завод – один із найкращих у росії. При цьому завод працює виключно на російській сировині. Підприємство щорічно обробляє 540 тис. т сировини та випускає понад 200 млн пляшок продукту. Це останнє підприємство, яке залишалося у "Бунге" в росії. На кінець 2021 року Bunge оцінювали свої активи у росії у 121 млн дол. Раніше американська компанія вже продала Ростовський зерновий термінал структурі росіян Марата Шайдаєва та Олексія Чемеричка. У країні-агресорі американська корпорація працювала з 2004 року.
Раніше Дніпропетровський маслоекстраційний завод серед найбільших ринків збуту продукції за кордон мав саме росію, але з будівництвом заводу у Воронезькій області така необхідність відпала. Як наслідок, експорт з України соняшникової олії «Олейна» у росію був поступово зведений нанівець. Завод «Олейни» у Дніпрі на 91,35% належить швейцарській компанії Bunge S.A., а на 5,69% – дочірньому підприємству «Сантрейд», зареєстрованому у Києві, яке належить голландському підрозділу Bunge.
Bunge є одним з найбільших світових агротрейдерів, штаб-квартира компанії знаходиться у Нью-Йорку. Основні напрямки діяльності компаній групи - продаж та переробка олійних і зернових культур; виробництво рослинної олії та цукру; виробництво та продаж добрив. Компанії належить близько 300 дочірніх підприємств у понад 40 країнах світу, на яких працює 23 тисячі співробітників. Компанія існує понад 200 років. Виробництво олії різних сортів (оливкова, соєва, рапсова) та різних марок налагоджене в Іспанії, Італії, Німеччині, Фінляндії, Угорщині, Туреччині, Україні.
В Україні Bunge належить дочірня компанія «Бунге Україна», яка виробляє продукцію під брендами «Олейна», «Розумниця», «Золота крапелька». В Україні американська корпорація працює з 2002 року. До складу українських активів Bunge входять компанія «Сантрейд», олійноекстракційний завод у місті Дніпро, перевалочний комплекс у Миколаївському порту «Грінтур-Екс», елеватори в Одеській, Дніпропетровській, Кіровоградській областях. Торгова марка «Олейна» існує з 1998 року.
Російська Exoil Group займається купівлею соняшника, переробкою, трейдингом олійних та зернових культур, портовою перевалкою та логістикою. Підприємства її розташовані у Липецькій області росії. Це ООО «УК «Эксойл Групп» (керуюча компанія), ООО «Черноземье» (виробник рослинної олії), ООО «ТД «Черноземье» (торгова компанія), ООО «ЕЙ БІ Транс» (транспортна компанія).
Основним акціонером є бізнесмен Карен Ванецян. Ванецян – бізнес-партнер екс-міністра охорони здоров'я росії та колишнього посла росії в Україні (2010-2016) Михайла Зурабова. Наразі Зурабов – член ради директорів російської «Эксойл Групп». Водночас Ванецян почав активно працювати у росії після анексії Криму та початку російської окупації Донецької і Луганської областей у 2014 році: будував нові потужності та розширював підприємства у Липецькій області.
Карен та його брат Армен Ванецян – уродженці Харківської області та громадяни України. До 2012 року Карен володів Пересічанським маслоекстракційним заводом у Харківській області, який потім продав швейцарцям за 80 млн дол. У ЗМІ писали, що від того моменту брати переїхали до Швейцарії.
Після цього компанія Ванецяна «Альфа Пей Київ» зайнялася впровадженням єдиного квитка для громадського транспорту Києва (для КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен»). У 2013 році тодішній голова КМДА Олександр Попов підписав з «Альфа Пей Київ» угоду про впровадження єдиного квитка. За цією угодою підприємство мало інвестувати 100 млн грн, а потім отримувати по 8,47% вартості кожного квитка. За різними оцінками такий бізнес міг приносити до 120 млн грн на рік.
Після приходу до влади команди Кличка договір з фірмою розірвали, адже вона не вкладалася у строки впровадження єдиного квитка, а фінансові умови заробітку фірми на кожному квитку у КМДА вважали кабальними. Фірма подала до суду на столичних чиновників та оцінила шкоду собі у 1,1 млрд грн. У 2018 році Верховний Суд поставив крапку у цій суперечці та став на бік столичної влади. В «Альфа Пей Київ» братам Ванецянам належить по 50%.
Братам Ванецяна в Україні належить харківські ТОВ «Альфа Пей Термінал» та ТОВ «Вест Тур ЛТД» (прісноводне рибництво). Обидві наразі не ведуть активної діяльності. А у червні 2023 року щодо Карена Ванецяна буде розглядатися справа у Полтавському апеляційному суді щодо повернення земельної ділянки у Дергачівському районі Харківщини. Деякі вітчизняні ЗМІ називали братів родичами Артура Ванецяна — проросійського вірменського політика, колишнього директора Служби національної безпеки Вірменії (2018-2019). Хоча крім однакового прізвища ніяких доказів не наводять.
Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд конфіскував Демурінський ГЗК на Дніпропетровщині у російського олігарха Михайла Шелкова. Як підприємець з Донецька та російський мільярдер Йоріх судяться з ПриватБанком та хочуть визнати його націоналізацію незаконною — читайте тут. Днями Нацбанк України визнав Forward Bank росіянина Рустама Таріко неплатоспроможним та почав виводити його з ринку.
Валерій Магланович