Як е-квиток у Луцьку зіпсує рейтинги місцевій владі

У 2020 році повинні пройти вибори до місцевих органів влади. У Луцьку вирішили напередодні цієї події впровадити систему безготівкової оплати проїзду - е-квиток. Але місцевій владі це може вийти боком, так як кабальний договір з оператором може привести до подорожчання проїзду.

19 червня цього року виконком Луцької міської ради визначився з оператора електронних систем у місті. Переможцем конкурсу стала турецька компанія «KENT KART EGE ELEKTRONIK» спільно з молдавською фірмою «PAYNET SERVICES». Друге місце посіла компанія «Візор-МАК». Про це йдеться в повідомленні на сайті Луцької міської ради.

За інформацією управління транспорту та зв’язку міськради, автоматизована система оплати проїзду та обліку пасажирів в громадському транспорті «дозволить підвищити якість та ефективність надання послуг з перевезень пасажирів. Пасажири отримають комфорт та зручність в оплаті проїзду, а перевізники зменшать витрати на організацію та контроль за збором виручки. Місто отримає об'єктивні дані для формування тарифу і оптимізації маршрутної мережі». Планується, що систему безготівкової оплати мають впровадити впродовж 4 місяців, тобто у листопаді-грудні цього року.

Але, насправді, це буде не автоматизована система, яка дозволяє регулювати пасажиропотоки, змінювати систему руху і допомагає управляти всією транспортною інфраструктурою, а звичайна локальна карта, яка буде коштувати місту 48,5 млн грн. Для городян це означає, що вони отримають ще одну пластикову персоналізовану картку, зроблену за бюджетні гроші, яку потрібно буде регулярно поповнювати. І не факт, що вартість проїзду після цього не збільшиться.

Але про все – докладніше. В паспорті програми міської ради щодо запровадження е-квитка (рішення міської ради Луцька від 26.09.2018 №47/48) сказано, що на закупівлю терміналів, серверів, програм і випуск карток потрібно буде витратити 48 млн 500 тис. грн. При цьому, з міського бюджету мають виділити 6 млн 550 тис. грн, а решту — 41 млн 950 тис. грн будуть шукати у інвесторів. Інвестор вже відомий і він зацікавлений в тому, щоб повернути собі вкладені гроші. По інформації ЗМІ, за надання послуг компанія-переможець буде отримувати 8% від суми оплати проїзду пасажирами, які не користуються пільгами. Від проплат за пільговиків фірма буде отримувати 4%. «Претендент братиме 8% транзакцій зі звичайних пасажирів і 4% - з пільговиків», - сказав начальник управління транспорту та зв’язку Володимир Степанов.

Чому це не вигідно місту?

Тому що вартість проїзду обов’язково зросте. Все тому, що мінімальна зарплата росте кожен місяць і її мають виплачувати водіям та іншим працівникам, зростають витрати на ремонт та хоча б часткове оновлення громадського транспорту. Коли систему запровадять на маршрутках, то там будуть апелювати до зростання цін на пальне, яке час від часу буває. Все це неодмінно призведе до зростання вартості проїзду. Крім цього, е-квиток, за словами першого заступника міського голови Луцька Григорія Недопади, буде коштувати 120-150 гривень. Пільговики отримують його безкоштовно.

Додайте до цього тягар міської ради, яка вимушена буде не один рік виконувати умови договору щодо компенсацій витрат оператору, і отримуєте економію на якості перевезень при зростанні вартості проїзду. Іншими словами: пасажирів буде перевозити небезпечний, застарілий транспорт, але вартість проїзду буде ставати все більшою.

Не дивлячись на те, що на конкурсі по визначенню перевізників вирішувалось питання щодо всіх мешканців міста та бюджетних коштів, в міськраді вирішили останній етап конкурсу зробити закритим. Що саме цим намагалися приховати? І чи дійсно конкурс пройшов прозоро, без звичних для України «договорняків»?

Як ми вже писали, це не перша спроба міської ради «покращити» перевезення у місті. За інформацією ІА «Конкурент», 29 грудня 2016 року депутати міськради Луцька підтримали ініціативу виділити з бюджету 1 млн грн на тендер по переоснащенню тролейбусів валідаторами (пристроями для перевірки документів на електронних носіях). У лютому 2017 року на Луцькому підприємстві електротранспорту почали навчання кондукторів правилам роботи з валідаторами. Все повинно було запрацювати у березні 2017 року, але, для продовження впровадження системи, потрібно було виділити додатково 2 млн грн. Але згодом з’ясувалося, що такі валідатори не потрібні.

В листопаді 2017 роки міська влада вирішила списати валідатори за мільйон гривень, які себе не виправдали. Після цього з’явилася ідея зі стаціонарними валідаторами і електронними картками. І ніхто не був покараний за 2 млн даремно витрачених коштів.

Насправді, електронний квиток — це не вимога законодавства, а шлях, який можна використовувати для прозорості розрахунків за транспортні перевезення. Він не до кінця прораховує взаємодію між різними містами, які можуть запровадити у себе е-квиток, і потребує доопрацювання. Поки цей процес триває, кожне українське місто може для себе вибрати зручну систему для оплати проїзду. Наприклад, в Дніпрі в електротранспорті можна оплатити проїзд по QR-коду, а в трамваї №1 ще і з допомогою валідаторів для безготівкової оплати проїзду — за допомогою банківської картки. Дніпро не витратило на це жодної бюджетної гривні — ні на випуск карт, ні на покупку та обслуговування обладнання. Поточним ремонтом валідаторів займається банк. Так фінансисти привчають людей менше користуватися готівкою, а бізнес — виводити свої доходи з тіні.

Насправді, подорожчання проїзду у Луцьку після такого дороговартісного проекту припадає на міські вибори у 2020 році. Це не додасть бонусів діючій владі, до якої вже зараз високий рівень недовіри.

Лідія Мельник