Яку зарплату у Київраді пропонують платити киянам у будинкових та вуличних комітетах

Депутати Київради зареєстрували новий проєкт рішення. Вони пропонують закріпити у документах оплату роботи голів та секретарів органів самоорганізації населення – ланки місцевого самоврядування. До переліку цих органів входять будинкові, вуличні, квартальні, мікрорайонні комітети, які реалізують локальні ініціативи мешканців. Ми розкажемо, скільки коштів зможуть отримати голови і секретарі у таких організаціях.

Проєкт рішення зареєструвала депутатка Юлія Ярмоленко – голова постійної комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків. Це доповнення до ухваленої у 2019 році депутатами Програми розвитку громадянського суспільства у місті Києві. Програма не передбачала напряму виплат зарплати в ОСНах, хоча передбачала фінансування ОСНів з бюджету. Зазначимо, ОСББ не відноситься до ОСН, але може існувати паралельно. Цією Програмою опікується Департамент суспільних комунікацій КМДА. ОСНи здійснюють контроль у будинках за ремонтними роботами.

Згідно з Програмою, у 2023 році з бюджету Києва передбачаються витрати до 49 млн 91,6 тис. грн. Їх мали б розподілити між 150 органами самоорганізації населення. Відповідно в середньому по 327,3 тис. грн на рік на кожен з них залежно від кількості мешканців.  Також програмою передбачені видатки по 20,2 тис. грн на 32 ОСНи для поповнення матеріально-технічної бази (закупівлю устаткування, техніки, інвентаря). Це ще 647,6 тис. грн. А на 210,6 тис. грн на рік керівників ОСНів мали б відправляти по Україні для участі у заходах, пов’язаних з діяльністю ОСН та розвитком місцевого самоврядування. А 526,5 тис. грн мали б витратити на розробку методичних матеріалів для ОСН.

Згідно з проєктом рішення Київської міської ради, якщо у ОСНі мешкає до 500 людей, то керівник може отримати з бюджету міста зарплату у 3 прожиткові мінімуми для працездатних осіб (ПМ) станом на 1 січня року (це 2684 грн х 3 = 8 052 гривні). Якщо на території ОСН мешкає 500-1000 людей, то керівник може отримати 8052 грн зарплати, а секретар – 2,8 прожиткового мінімуму (7515 грн), такі самі цифри для ОСНів з 300-1000 мешканців у випадку, якщо індивідуальна забудова складає не менше 50%. Для ОСНів з 1000-5000 мешканців зарплата керівника встановлюється на рівні 3,3 ПМ (8 857 грн), для секретаря – 2,9 ПМ (7783 грн).

Для органів самоорганізації населення, де мешкають від 5 до 10 тисяч людей зарплата керівника становитиме 3,5 ПМ (9 394 грн), для секретаря – 3 ПМ (8 052 грн). Для ОСН з населенням від 10 до 20 тисяч мешканців зарплата голови має становити 3,7 ПМ (9 930 грн), для секретаря – 3,2 ПМ (8 588 грн). Для органів самоорганізації населення, де мешкає понад 20 тисяч громадян, оклад становитиме 3,9 ПМ (10 467 грн) для керівника і 3,4 ПМ (9 125 грн) для секретаря. Судячи з обсягів фінансування, мова йде про щомісячні зарплати, а не про одноразову виплату раз на рік. Всі витрати вже закладені у Програмі, тож виплати не потребуватимуть додаткових видатків з бюджету.

ОСН у майбутньому зможе отримувати гроші з бюджету міста для проведення необхідних їм робіт (замість того, щоб це робити виконавчі органи та комунальні підприємства міської ради). Кошти на свою діяльність може залучати як від місцевого бюджету, так і від спонсорів, а ще – перемагати на конкурсах (у т.ч. грантових). Нагадаємо, згідно з чинним законодавством, ОСНи в теорії мають такі функції і повноваження:

• поточний ремонт внутрішньоквартальних доріг, дворового та вуличного освітлення (крім магістральних вулиць).
• поточний ремонт та обслуговування об'єктів благоустрою та малих архітектурних форм, що не мають загальноміського значення;
• право на узгодження встановлення МАФів;
• впливати на облаштування паркувань, благоустрій житлових масивів;
• право подавати матеріали для складання протоколу про адміністративне правопорушення до інспекції з питань благоустрою;
• право на узгодження містобудівної документації з питань, що безпосередньо стосуються органу самоорганізації населення
• контроль за наданням комунальних послуг та діяльністю обслуговуючої компанії;

Як створити ОСН?

Процедуру створення ОСН описано у Законі України «Про органи самоорганізації населення»:

1. Створюється ініціативна група із трьох і більше осіб.
2. Потрібно одержати списки офіційно зареєстрованих на цій території повнолітніх людей.
3. Якщо мешканців багато і неможливо зібрати хоча б 50% із них фізично – варто провести конференцію з делегатами. Ініціатори визначають квоту. Для проведення загальних зборів необхідно зібрати 50% + 1 зареєстрованого мешканця. На конференції мають бути представники від понад половини зареєстрованих мешканців.
4. Визначити дату, час та місце проведення загальних зборів громадян чи конференції за місцем проживання. Сповістити всіх бажаючих про проведення цієї події. На першому етапі зібрати людей та ухвалити з ними рішення про потенційне створення органу самоорганізації, подати документи (в т.ч. протокол зборів) до райради.
5. Після цього збираються другі збори або конференція, де вирішується, хто стане головою (таємним голосуванням) та обирається (якщо потрібен) склад керівного органу ОСНу, затверджується положення про ОСН, приймається рішення про спосіб легалізації ОСНу – зі статусом юридичної особи або без неї шляхом оповіщення. Потім документи подаються до міської ради та розглядаються на найближчій сесії, за результатами чого ініціативна група отримує документи з резолюцією ради. Якщо документи правильні, рада не може відмовити у створенні ОСНу. У разі неправильного оформлення документів може їх відхилити або рекомендувати редагування.
6. Потім ОСН реєструється в реєстраційній службі, відкриває рахунок та виготовляє печатку (для юридичних осіб) або отримує документи і починає діяти як орган самоорганізації без юридичної особи та без рахунку.

Де у Києві капітально відремонтують ліфти за 138,9 млн грн у 2022 та 2023 роках – читайте тут. Що шукали слідчі Державного бюро розслідувань у департаментах КМДА – дізнайтеся тут. За скільки «Епіцентр» придбає землю на Берківцях під діючим гіпермакетом – читайте тут.

Дмитро Чернишов