Чому Національний банк зберіг облікову ставку на рівні 13% та коли її можуть зменшити

Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 13%. Це рішення спрямовується на забезпечення стійкості валютного ринку та наближення інфляції на прогнозному горизонті до цілі 5%. Про це регулятор повідомив 25 липня. 

Після тривалого періоду зниження інфляція в травні відновила зростання, а в червні пришвидшилася до 4,8% у річному вимірі.

«Така інфляційна траєкторія була лише незначно нижчою за прогноз НБУ. Нижча, ніж очікувалося, динаміка цін на продукти харчування компенсувала суттєвіше підвищення тарифів на електроенергію для домогосподарств. Водночас базова інфляція відповідала прогнозу НБУ та становила 5% у червні. Фундаментальний ціновий тиск посилювався через збільшення витрат бізнесу на оплату праці й електроенергію. Крім того, на динаміці окремих компонентів базового індексу споживчих цін позначилося послаблення обмінного курсу гривні», - про це заявив голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу 25 липня. 

За прогнозами Нацбанку, надалі інфляція пришвидшиться, але вже в наступному році почне знижуватися.

«Ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці через подальше збільшення витрат бізнесу, підвищення акцизів. Це також зумовлюватиметься вичерпанням ефектів значних минулорічних врожаїв та негативним впливом літньої посухи на цьогорічну врожайність. Попередні оцінки інфляції в липні підтверджують її подальше прискорення», - заявив Андрій Пишний.

Водночас інфляція залишатиметься помірною – 8,5% на кінець року за оновленим прогнозом НБУ. Цьому, зокрема, посприяють заходи регулятора із захисту гривневих доходів і заощаджень населення від інфляції та забезпечення стійкості валютного ринку. Стримувальний вплив на ціни матиме й подальша дія мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів на газ, опалення та гарячу воду.

«Зважена процентна та валютно-курсова політика НБУ, а також послаблення зовнішнього інфляційного тиску дадуть змогу сповільнити інфляцію вже у 2025 році – до 6,6%. У 2026 році інфляція повернеться до цілі НБУ в 5% на тлі поступової нормалізації функціонування економіки та подальшого поліпшення ситуації в енергетиці», - йдеться у доповіді голови Нацбанку.

На роботу бізнесу вплинув дефіцит електроенергії

Економічне зростання в першому півріччі тривало, хоча й сповільнилося впродовж останніх місяців внаслідок масштабних атак Росії на об’єкти енергетичної інфраструктури. Однак бізнес частково адаптувався до постійних відключень електроенергії. Вагому підтримку економічній активності надавала також стабільна робота морського коридору.

«Попри дефіцит електроенергії та менші порівняно з попереднім роком врожаї, НБУ навіть дещо поліпшив прогноз економічного зростання на цей рік – до 3,7%. Це зумовлено кращими результатами І кварталу та очікуваним розширенням бюджетних стимулів, а також розбудовою розподіленої генерації, у тому числі за підтримки масштабних програм кредитування», - сказав Андрій Пишний.

Поступова нормалізація умов функціонування економіки, збереження м’якої фіскальної політики разом із розбудовою експортних шляхів і пожвавленням зовнішнього попиту сприятимуть пришвидшенню темпів зростання реального ВВП до 4–5% у 2025–2026 роках.

«Базовий сценарій прогнозу передбачає збереження значних обсягів зовнішнього фінансування України. Однак фінансування поволі скорочуватиметься в міру розширення внутрішньої спроможності покривати видатки бюджету власними ресурсами. Очікується, що в цьому році міжнародні партнери нададуть Україні близько 38 млрд дол. США пільгових кредитів і грантів, а наступного року – не менше 31 млрд дол. США», - повідомив регулятор.

Такі обсяги зовнішніх надходжень разом зі збільшенням внутрішніх залучень дадуть змогу профінансувати значний дефіцит бюджету – близько 23% ВВП у 2024 році та 18% у 2025 році. Зі свого боку, НБУ матиме можливість підтримувати достатній обсяг міжнародних резервів для забезпечення стійкості валютного ринку та помірної інфляції.

Як на економіку впливає війна

«Тривалість та характер російської агресії й надалі матимуть значний вплив на інфляційні процеси та економічний розвиток України. Тривала війна високої інтенсивності буде стримувати повернення економіки до нормальних умов функціонування та ускладнювати закріплення інфляції на рівні цілі НБУ», - відзначив Андрій Пишний.

Зберігаються й інші ризики, більшість із яких також прямо чи опосередковано пов’язані з перебігом війни:

• виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності;
• перенесення на ціни окремих нових податків для бізнесу, запровадження яких наразі дискутується на державному рівні;
• подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій.

В НБУ зазначили, що зберігається також ризик суттєвішого зниження обсягів підтримки України міжнародними партнерами, зокрема внаслідок виборів у багатьох країнах.

«Крім того, практична реалізація механізму Extraordinary Revenue Acceleration Loans (ERA), забезпеченого майбутніми доходами від знерухомлених російських активів, може надати Україні додатковий фінансовий ресурс із 2025 року. Це зменшить ризики для своєчасного та ритмічного надходження міжнародного фінансування», - зазначили в НБУ.

Ураховуючи необхідність забезпечення стійкості валютного ринку та наближення інфляції до цілі 5% на прогнозному горизонті, правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку на рівні 13%. Базовий сценарій прогнозу передбачає зниження облікової ставки лише на початку 2025 року.

«Якщо ризики для інфляційного розвитку та валютного ринку послабляться, зокрема внаслідок можливого отримання Україною більших обсягів фінансової підтримки, НБУ розгляне можливість швидшого відновлення циклу зниження облікової ставки», - зазначив голова НБУ Андрій Пишний.

Водночас у разі суттєвого зростання цінового тиску та появи ризиків розбалансування очікувань НБУ буде готовий посилити монетарну політику.