Дарування чи заповіт: що краще обрати
Договір дарування і заповіт найчастіше використовують для оформлення права власності серед близьких родичів.
З погляду закону важливим є момент переходу права власності на майно до інших осіб – за життя власника чи після його смерті.
Як пояснила нотаріус Олександра Рудченко, заповіт - це про те, «яке майно до кого має перейти» на випадок смерті власника майна, але до цього моменту він може:
- скасувати заповіт;
- скласти новий заповіт, де вас немає;
- продати/подарувати майно кому вважатиме за потрібне;
- може мати спадкоємців обов’язкової частки, які отримають 1/2 від того, що отримали б за відсутності заповіту на ваше імʼя.
Водночас дарування - це перехід права власності до обдаровуваного в той же день, що і підписання договору дарування.
«Мінус його в тому, що особа, яка дарує, припиняє «вплив» на подароване майно. Права дарувальника на користування майном складно буде захистити, оскільки новий власник має право «виписати» минулих власників без їх згоди та продати цей обʼєкт», - йдеться у поясненнях нотаріуса.
У Мін’юсті пояснили, що договір дарування нерухомості укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Також укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню договір дарування валюти на суму, яка перевищує 850 грн.
«Договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно», - пояснили у відомстві та зазначили, що усно може бути укладений договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення.
Якщо змінити заповіт можна наступного дня, після укладання попереднього, то з договором дарування складніше. Вимагати розірвання договору дарування нерухомості чи іншого особливо цінного майна можливо, якщо обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.
«Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування», - пояснили у Мін’юсті.
Важливо пам’ятати, що до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.
