Експерти пропонують уряду замість підвищення військового збору підняти ПДВ

Одразу 13 відомих аналітичних центрів запропонували Кабміну для отримання необхідних надходжень до держбюджету підвищити податок на додану вартість (ПДВ) замість військового збору. Відповідне звернення опублікував неурядовий «Центр економічної стратегії». 

Аналітичні центри проаналізували урядовий законопроєкт № 11416 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» та зазначають, що проєкт містить багато негативних норм, які завдадуть значної шкоди економіці.

Що саме критикують економісти

За оцінками експертів, зміни, які пропонує уряд, вдарять по бізнесу, який працює чесно. Як це може нашкодити економіці:

• Підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%. Вкрай негативна пропозиція, призведе до подальшої тінізації заробітних плат та пригнічення економічної активності. Розрахунок Мінфіну є завищеним – він є механічним і не враховує наслідки тінізації.
• Встановлення обов’язку сплати військового збору – юридичними особами у розмірі 1,0 % доходу від будь-якої діяльності. Найбільш негативна пропозиція Мінфіну з усіх запропонованих. Податок з обороту є вкрай негативним для економіки, спотворює конкуренцію, дискримінує українських виробників. Пропонується не вводити нових податків, вирішувати задачу тимчасовим підняттям існуючих на визначений термін. Замість податку з обороту – підняти ставку ПДВ на рівень, який дозволить отримати вказані надходження.
• Встановлення обов’язку сплати військового збору – 15% – підприємствами, установами та організаціями, фізичними особами, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні. Доцільним є оподаткування лише дорогих автомобілів, від певної порогової суми митної вартості.
• Встановлення обов’язку сплати військового збору – фізичними особами, якими протягом звітного податкового року здійснено продаж одного об’єкта нерухомості у розмірі 5% від доходу з продажу нерухомого майна. За теперішнього адміністрування операцій з нерухомістю запровадження податку посилить тінізацію та заниження бази оподаткування, відтак ефект для бюджету буде нижчим очікуваного.
• Впровадження акцизного податку на продукцію за кодом «води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин» за ставкою 0,1 євро за 1 літр. За змістом акцизного податку, він має бути пропорційним суспільній шкоді від споживання продукту. Відтак, якщо шкідливим вважається цукор, то податок доцільно встановлювати з диференціацією за вмістом цукру. При цьому напої з вмістом цукру нижче порогового, що містять “інші підсолоджувальні та ароматичні речовини” не мають підпадати під такий податок.

«Надзвичайно обтяжливою для держави та бізнесу є пропозиція Мінфіну пошуку додаткових надходжень за рахунок впровадження нових податків, які передбачають додаткові форми звітування, впровадження нових процедур адміністрування та контролю (військовий збір, податок з обороту). Більш раціональним рішенням був би пошук резервів за рахунок підвищення ефективності роботи контролюючих органів (показники результативності), руйнування діючих схем ухилення від оподаткування (контрабанда, контрафакт, нелегальна торгівля, неофіційна заробітна плата тощо), автоматизація бізнес-процесів та тимчасового підвищення ставок вже існуючих податків», - йдеться у спільній заяві аналітичних центрів.

Також, одночасно з пошуком додаткових доходів за рахунок бізнесу, важливим рішенням було б скорочення другорядних видатків загальнодержавного бюджету.

Можливим раціональним рішенням пошуку додаткових надходжень могло б бути підвищення ставки ПДВ на 4-5 відсоткових пунктів.

Одночасно з впровадженням тимчасових заходів аналітики вважають, що необхідно невідкладно реалізувати системні зміни, які дадуть додаткові надходження до держбюджету наступного року, а саме:

• для мінімізації “тіньових схем” та наповнення бюджету – необхідно забезпечити якнайшвидше проведення інституційних реформ – перезавантаження Митної та Податкової служб комісіями з переважним голосом міжнародних експертів (ПЗУ №6490д та №9243), встановлення ефективних КРІ для БЕБ, ДПС, ДМС, забезпечити щорічне оцінювання втрат від різних податків за методологією tax gap;
• покращити адміністрування податку на нерухоме майно і використати весь потенціал цього податку;
• максимально автоматизувати процеси податкового адміністрування.

«Аналітичні центри закликають народних депутатів та Міністерство фінансів провести фахове обговорення всіх альтернатив та визначити для подальшої реалізації найменш шкідливі для економіки норми», - написано у зверненні до уряду.

Цю заяву підтримали такі аналітичні центри:

1. Інститут податкових реформ
2. Growford Institute
3. ІЕД / IER
4. Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy
5. Інститут соціально-економічної трансформації
6. AdvanterGroup
7. Офіс шеф-економіста Коаліції за модернізацію України
8. Палата податкових консультантів/Chamber of Tax Advisors
9. Інститут фінансів та права
10. Економічна експертна платформа
11. CASE Україна
12. Центр громадської експертизи
13. Мережа захисту національних інтересів «А Н Т С».