Нацбанк затвердить обмеження переказів з картки на картку до кінця тижня: голова НБУ Андрій Пишний
Регулятор до 18 серпня планує фіналізувати рішення щодо обмеження p2p-переказів для фізичних осіб для боротьби зі шахрайськими схемами.
Обмеження вихідних переказів НБУ анонсував наприкінці травня цього року. Це повʼязано із поширеністю тіньових фінансових операцій, які називають «дропи», коли шахраї купують у громадян персональні дані та відкривають з їх допомогою банківські карти.
Про те, що НБУ ухвалить остаточне рішення щодо обмеження переказів, розповів голова регулятора Андрій Пишний в інтерв’ю ЕП 13 серпня.
"Я думаю, що зараз ми фіналізуємо остаточне рішення, а наступний тиждень (йдеться про тиждень з 12 по 18 серпня – ред.) будемо розглядати його на правлінні", - повідомив Андрій Пишний.
За його словами, анонсувавши ці зміни, Нацбанк викликав просто шквал критики та нерозуміння у свій бік.
"Ми комунікували проблематику цих "дропів" не лише як небезпеку для державного бюджету, але і як небезпеку для самих фізичних осіб. Адже, віддаючи свої дані, картку, свій рахунок комусь на стороні, ти несеш відповідальність за усе, що з цим рахунком зробили", - заявив голова регулятора.
Як розповів Пишний, тиждень тому він звернув увагу на два повідомлення: у першому випадку податкова служба побачила за рахунком чоловіка операції на 9 мільйонів гривень і, відповідно, донарахувала йому близько 2 мільйонів гривень податків. У другому – донарахували жінці близько 500 тисяч гривень.
"Крім податкових зобов'язань, такі громадяни стають співучасниками злочинів, у яких використовуються їхні рахунки, зокрема щодо легалізації коштів, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків та руйнують свою транзакційну історію на довгі роки наперед. Це і є та реальна небезпека, у яку потрапляють громадяни, які свідомо передають свої персональні дані та рахунки для використання у нелегальних операціях", - сказав голова Нацбанку.
Для створення додаткових інструментів для більш ефективної боротьби зі схемами "дропів" потрібні зміни до законодавства.
"Те, що "дропи" є бідою для державного бюджету – це факт. Думаю, що це дуже матеріальні суми, які можна спрямувати до бюджету, якщо будемо наполегливими та успішними у цьому питанні", - йдеться в інтерв’ю.
За оцінкою голови НБУ, так регулятор зробив з гральним бізнесом. Коли почали системно займатися питанням його детінізації й спонукали працювати легально – за рік податкові надходження зросли в 10,5 раза.
Загалом, банки за останні шість місяців припинили діяльність 80 тисяч грошових мулів або "дропів", які дають змогу третій особі використовувати свої рахунки для проведення операцій з коштами незаконного походження. НБУ оцінює обсяг діяльності усіх "дропів" в Україні у 200 млрд грн на рік, а діяльність одного – 2,5 млн грн на рік.
