За час повномасштабної війни українці стали менше їсти та більше пити: результати дослідження
Найбільше економлять на кондитерських виробах (49%), рибі та морепродуктах (48%).
Майже половина українців (49%) кажуть, що їхні харчові звички змінилися від початку повномасштабного вторгнення. Серед молоді віком 18-34 роки цей показник навіть вищий — 54%.
Про це йдеться у дослідженні платформи Gradus Research.
Серед ключових факторів, що впливають на зміну у звичках харчування - підвищення цін на продукти, тривалий стрес та атаки ворога із їх наслідками:
- 61% опитаних назвали причиною підвищення цін на продукти,
- 44% — зменшення доходу,
- 39% — психологічний стрес та емоційне виснаження.
Через стрес та емоційне виснаження половина опитаних українців харчується нерегулярно (49%), а також вживають більше нездорової їжі (42%), мають знижений апетит (41%) та пропускають деякі прийоми їжі (41%).
19% опитаних також вказали, що стали вживати більше алкоголю.
Через зростання цін на продукти під час війни майже дві третини (64%) опитаних обирають дешевші продукти, майже половина респондентів частіше готують їжу вдома (48%).
Війна змусила українців зрізати бюджет на харчування. Найсильніше ці зміни відчутні серед українців вікової групи 56+ років — серед них частка тих, що економлять, складає 77%.
Ті, для кого визначальним чинником зміни харчової поведінки є підвищення цін, виходять із ситуації по-різному, зокрема:
- 64% купують дешевші продукти,
- 42% менше їдять,
- 27% пропускають деякі прийоми їжі.
Найбільше економлять на кондитерських виробах (49%), рибі та морепродуктах (48%). На хлібі, олії, борошні, крупах, овочах та яйцях економлять лише 11% опитаних.
Блекаути також мають відчутний вплив на харчові звички українців. Наслідком відключень електрики, опалення або води учасники опитування найчастіше називали те, що надають перевагу продуктам тривалого зберігання (59%) та холодній їжі (50%).
“Життя у війні та досвід блекаутів зробили українських споживачів загартованими. Люди перебудовують свій режим харчування та адаптують звички. При цьому третина опитаних мають альтернативні джерела електроживлення, ще третина мають альтернативні засоби розігріву та приготування їжі. І лише 34% опитаних розглядають можливість виїзду з населеного пункту чи країни у випадку затяжних блекаутів”, — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research.
